Звісно,шкода,але не проблема,бо,як запевняє Людмила Денисенко,це можна виправити,- пише Волинська газета.
– Цьому приміщенню вже понад 8 років. Воно «наймолодше» серед збудованих до останньої реконструкції,– каже директорка,розвіюючи домисли тих,хто встиг подумати і навіть поширити думки про те,що горіла новобудова. – І поки у нас там – пічне опалення. Такі реалії…
Звісно,той дим,хоч і без великого вогню,встиг добряче налякати і людей,і тварин. Найбільше хвилювало питання: що з постійними мешканцями звіринця? Адже поки гасили пожежу,довелося знеструмити приміщення. А налякані теплолюбні тварини – то ж не собачки й котики,котрих можна випустити на мороз,а потім упіймати.
– Молодці й пожежники,і наші працівники: вони все робили швидко. Передавали тварин,по одній виносили. Найбільше постраждали морські свинки,клітки яких у приміщенні. Бо ж їх залили водою,а надворі мороз. Тож потім довелося відтирати,– пригадує Людмила Денисенко.
Сергій Барановський – сторож зоопарку,котрий і сповістив усіх про ту пожежу,а потім самовіддано рятував тваринок та допомагав загасити полум’я.
– І ми в першу чергу вдячні саме йому. Адже він виявив пильність під час обходу,а потім не запанікував. За це від обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Сергія нагородили грамотою – так зворушила його поведінка. Він же ішов у дим,не знаючи,що його там чекає,і виносив тварин,– каже Людмила Денисенко.
Директорка пригадує,як усі шукали баранчика Шарика,бо ніхто одразу не міг сказати,хто і куди його ніс у тих екстремальних умовах.
І тільки шотландському коневі Буранчику тоді вдалося вийти за межі звіринця – його привели вже від стадіону. Та за цю тварину не переживали – він ручний і морозу не боїться.