Цьогоріч Борису Клімчуку мало виповнитися 70. Та його життя обірвалося майже сім років тому. Він приходив на роботу першим, а вікно його службового кабінету згасало останнім. Міг пригорнути селянина, поплескати по плечі перехожого і водночас солідно представити державу на міжнародній арені як поважний і надзвичайний посол України. Він ніколи не шкодував доброго слова і вмів поставити питання руба, передає 12 канал.

Щоб відтворити основні моменти долі Бориса Клімчука знімальна група 12 каналу записала десятки інтерв’ю, підняла кілометри паперових і відеоархівів. Частиною з них, як сокровенним, поділилася родина Клімчуків. Прем’єра фільму відбулася 18 березня, у день народження Бориса Клімчука.

Як розповідає авторка стрічки Марія Андрушко, найважчим було втиснути цю величну особистість і його масштабні справи в ефірні 45 хвилин.

«Це стрічка не тільки про управлінця, вона про Людину, яка безмежно любила свій край і своїх земляків. І цьому присвятила усе своє життя», – зазначила вона.

У своєму останньому публічному інтерв’ю Борис Клімчук сказав: «Я ніколи не грав на Волині в політичні ігри. Я намагався бути нормальною людиною, нормальним управлінцем, нормальним менеджером. Я намагався робити це з усіх своїх сил. Ніхто у мене не забере право жити на цій землі, ніхто у мене не забере право бути на цій землі, і головне – ніхто в мене не забере право бути похованим на рідній волинській землі». Як з’ясувалося невдовзі, слова його, як завше, були пророчими.