При цьому пленарний тиждень запланована всього один – з 26 по 29 січня. За цей час,наголошує аналітик Павло Вуєць,Петру Порошенку необхідно знайти в залі 300 голосів для внесення змін до Основного закону. Посилаючись на «Главком»,повідомляє «Волинська правда».
Павло Вуєць нагадує про недавнє інтерв`ю «Більду» Володимира Путіна,який вважає,що «найголовнішим у всьому процесі врегулювання є питання політичного характеру,а в центрі – конституційна реформа. Це 11 й пункт Мінських угод. Там прямо записано,що має бути проведена конституційна реформа,причому не в Москві ж повинні бути прийняті ці рішення».
Відтак він пропонує свою версію відповіді на запитання,де взяти 300 голосів українських нардепів,щоб задовольнити Путіна та його друзів Оланда й Меркель. «Отже,з 265-ти,які проголосували в серпні за перше читання,115 голосів дав «Блок Порошенко»,69 – «Народний фронт»,38 – «Оппоблок»,14 – «Воля народу»,13 – позафракційні,11 – «Відродження» і 5 – «Самопоміч»,- зазначає Вуєць. – Як бачимо,з коаліції більш-менш дружно голосували БПП і «Народний фронт»,хоча й там вистачало «розкольників» начебто натискаємо «проти» Сергія Капліна,Єгора Фірсова,Олега Мусія,Наталії Новак і Богдана Матковського (БПП) та Олександра Кірша ( НФ). Той же Кірш погрожує не голосувати і в цей раз,але великі фракції можуть підвищити результат за рахунок підвищення дисципліни,оскільки багато депутатів в той раз були відсутні в залі. Таким чином,можна додати ще два-три десятки голосів,а те,як у «Фронті» вміють зганяти народ в зал на принципові голосування,можна судити по прийняттю бюджету. Потенціал є і за рахунок «Відродження»,де в першому читанні не голосувала рівно половина групи,і серед позафракційних».
Аналітик нагадав про принципові позиції лідерів фракцій «Батьківщини»,«Самопомочі»,Ліберальної партії щодо децентралізації та особливого статусу Донбасу. А відтак процитував заступника голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Кононенка,якого традиційно називають головним від Банкової в парламенті: «Я б не сказав,що сесія була продовжена явно під Конституцію – там є достатньо законів,які будуть розглядатися. Але,безумовно,це питання буде на порядку денному,якщо ми досягнемо консенсусу… Резерв голосів є у кожній фракції,навіть у нашій,де люди не голосували не з політичних причин,а тому що просто не були на місці. Також це позафракційні депутати і фракції коаліції,які не голосували минулого разу. Будемо працювати з ними,тому що це все-таки важливе питання. Зрозуміло,що дискусію викликає питання окупованих територій,але було висловлено вже достатньо аргументів – для мене головним є той,що в чинній Конституції це прописано ще жорсткіше. А по самій децентралізації ні в кого немає питань».
А політолог Вадим Карасьов висловлює версію,що «триста голосів набереться. Якщо ж голосування провалять,то це покаже,що влади в країні немає,і ми отримаємо дипломатичні та зовнішньополітичні втрати. Нинішні судові процеси над правими радикалами – це якраз спроби дисциплінувати депутатів,щоб у парламенті не було тих,хто кине антисистемний виклик владі. Голосування по Конституції – це в якійсь мірі референдум щодо довіри Порошенку з боку західних партнерів. Не важливо,наскільки реалістично повне виконання цих угод до кінця 2016-го року,але на даний момент цю частину зобов`язань треба забезпечити».
Правда,Павло Вуєць зауважує,що ситуація зараз стала ще гострішою. Адже «масла у вогонь підлив і загадковий візит до Києва кремлівського посланника Бориса Гризлова,який багато хто сприйняв як «роздачу вказівок» українській владі. Не виключені і чергова ескалація від «захисників Конституції» на вулиці,і блокування трибуни. Але черговий візит в Раду наших американських друзів може подіяти на всіх чарівним чином».