Таку думку Євген Магда висловив в ефірі хард-ток-шоу «В Очі» на телеканалі ZIK.n nКоментуючи об’єднання націоналістичних сил, про яке було заявлено 22 лютого, політичний експерт зазначив: «Це об’єднання є достатньо природнім, вони є на одному фланзі. Від «Правого сектора» залишилась, мабуть, більше назва і ця політична сила ніколи не була класичною партією. Для них це об’єднання точно вигідне. Вона матиме можливість завести двох-трьох людей до парламенту. Як «Свобода» та «Національний корпус» будуть конкурувати в рамках цього об’єднання, чи будуть вони конкурувати – це дуже чутливі питання. В «Національного корпусу» є Азов, в Свободи – легіон Свободи. Для Свободи це великий виклик, адже він визначатиме, чи повернеться ця політична сила у велику політику».n nТакож Євген Магда скептично охарактеризував перспективи ще одного можливого об’єднання «Громадської позиції», «Самопомочі», «Демократичного альянсу» та «Руху нових сил»: «У нас вже була свого часу «Канівська четвірка» і всі ми пам’ятаємо чим це закінчилось. Мені наприклад, невідомі активні дії останнім часом Анатолія Гриценка окрім соцмереж, однак рівень довіри до нього залишається стабільним і високим, як для непарламентського політика. Боротьба Андрія Садового з Президентом та зі сміттям одночасно – це доволі запекла штука. Тут він пішов ва-банк, якщо зважати, що в інформаційній сфері він пішов в наступ. Він роздає коментарі, інтерв’ю з доволі жорстким оцінками Президента. Він пророкував своє відсторонення від влади, яке не відбулось. Але ще більше мене бентежать інші два партнери. Це партія «Демократичний альянс», до керівництва якою спочатку зайшли кілька нових політичних зірок, які потім з керівництва партії вийшли. Залишається партія Саакашвілі. Мене вразили останні його заяви. Одразу після реєстрації партії він заявив, що в нього десятки тисяч членів. Як це можна зробити суто технічно – я просто не розумію. Давайте уявимо собі як вони поділять між собою владу хоча б на рівні: хто Прем’єр-міністр, а хто спікер парламенту. Саакашвілі може бути лише Прем’єром. Він ще два роки не може балотуватись на депутата і сім років – на Президента. Гриценко не може бути ніким крім міністра оборони, як показує досвід. Тому більш ніж скептично ставлюсь до цього об’єднання».n nГість студії резюмував, що за три роки після Революції Гідності, в українській політиці так і не з’явився лідер, який може конкурувати з чинним Президентом: «Одна з проблем нинішньої політичної ситуації – не в тому, що на мою думку, навесні 2014 року не було більш вірогідного кандидата за Петра Порошенка, а в тому, що за три роки Порошенко не отримав нового конкурента».