Про що не на камеру говорив Президент, відкриваючи школу у Вербці, чому насправді виникли проблеми з фінансуванням будівництва школи у селі Стобихівка та яку роль у цьому відіграв губернатор Юрій Погуляйко, чим вразили досвідчених будівельників стобихівчани, і чи планує повертатися в політику – відомий забудовник Волині Леонід Стефанович у ексклюзивному інтерв’ю «Волинь.Правді».

Доброго дня, Леоніде Степановичу! Наше інтерв’ю виходитиме напередодні Нового року, тому, можна сказати, що воно підсумкове. Про роботу Вашої організації протягом року ми писали багато разів. Розкажіть, як «Житлобуд-2» завершує цей рік, які найбільші досягнення і складнощі?

Доброго дня, вітаю вас із прийдешніми святами, з Новим роком і Різдвом! Якщо коротко, то роком, який проходить, я задоволений. В першу чергу тому, що всі живі-здорові, як у родині так і у колективі. У році, який минає, ми виконали сто відсотків завдань, які перед нами ставилися. Рахувати проценти сьогодні не модно, хоча ми ще звітуємося у Державну статистику, але я для себе ці цифри веду. Ми працювали на 26 об’єктах, із них більшу половину ми здали в експлуатацію. Це різні об’єкти, як великі так і маленькі, але всі вони підключені до інженерних мереж, експлуатуються, виконують свою функцію на благо людей. Тож рік виявився вдалим.

«ЦЕ СМІШНО, АЛЕ СЬОГОДНІ ВОНИ ЦІЛКОМ СЕРЙОЗНО ХОЧУТЬ СКАСУВАТИ РЕЗУЛЬТАТИ ТЕНДЕРУ», – ЛЕОНІД СТЕФАНОВИЧ ПРО БУДІВНИЦТВО У СТОБИХІВЦІ

Одним із основних проєктів «Житлобуду-2» у 2020 році стало завершення будівництва школи у селі Вербка. Відкривати новобудову приїжджав сам Президент України. Розкажіть, як це відбувалося? Можливо, були якісь цікаві моменти, які лишилися за кадром? Яке було враження гаранта від побаченого?

Ми чекали Президента ще на перше вересня. Але, на жаль, на Перший дзвоник президент не зміг приїхати. Відтак ми з керівництвом нашої області вирішили відкривати школу самостійно. Як на мене, школа збудована на відмінно. Якщо оцінювати її по п’ятибальній системі, то я б оцінив на «п’ятірку».

Президент приїхав пізніше, і я мав нагоду тоді з ним поспілкуватися. Ми разом обійшли школу, побачили все. Президент навіть перевірив як умивальник працює – руки помив. Я не можу точно передати його реакцію, але з того, що я побачив, можу сказати, що Володимир Олександрович залишився задоволеним. Та й усім, хто був присутній, школа сподобалася. Адже і вчителі, які там працюють, і дітки, які там навчаються, посміхалися і раділи, і все це було настільки щиро… Це було, і цього не віднімеш. Можливо, не всі засоби інформації це правильно висвітили, але я, як директор фірми, задоволений результатом роботи.

З того, що лишилося за кадром – Президент поспілкувався із вчителями, висловив їм свою підтримку. Вчителі лишилися задоволеними тими новинами, які озвучив їм Володимир Олександрович. Всім цікаво, що було за кадром, всі хочуть дізнатися, а що ж поміж рядків було написано. Так, мушу сказати, що Президент пообіцяв, що школу у Вербці ми добудуємо.

А що там ще не добудовано?

Навчальні класи ми здали ще два роки тому. Це була перша черга. Цього року ми здали актову залу, спортивну залу, харчоблок і шкільний стадіон. Це друга черга. Нині йде мова вже про третю чергу, а саме дошкільні групи, тобто, дитячий садок. Потрібно оновити дитсадок, провести його реконструкцію, перекрити дах і тоді готовим буде вже цілий комплекс у Вербці. Школа там дуже велика і всі ми, і вчителі і будівельки, віримо, що ми її добудуємо. І не важливо хто це зробить. Там же ще буде проводитися тендер…

Зазвичай той, хто починав, той і завершує. Тому ми Вам бажаємо, аби Ваша фірма і завершила почате.

Дякую.

Якщо школу у Вербці можна віднести до перемог «Житлобуду-2» у цьому році, то будівництво школи у Стобихівці – однозначно одна із головних проблем. «Волинь.Правда» слідкувала за цією ситуацією, ми спілкувалися із представниками батьківського комітету, з директоркою школи, спілкувалися із представниками Волинської обласної ради та Волинської облдержадміністрації, вони обіцяли людям продовження будівництва, в свою чергу, люди обіцяли знову їхати до Офісу президента, якщо коштів для продовження будівництва не виділять. Скажіть, яка зараз ситуація, чи поступили «Житлобуду-2» якісь кошти?

Ця інформація мало де публікується, тому мало хто про це знає. Але школа у Стобихівці була спроектована набагато раніше. Тендер проводився раніше і його виграла фірма «Навітехсервіс». Пишуть, що це харківська фірма, однак, у неї лише юридична адреса харківська, фактично вона знаходиться в Києві. Сьогодні це не секрет, вся інформація є у вільному доступі в Інтернеті. Коли відбувався тендер, «Житлобуд-2» не приймав у ньому участі. Я відчував, що не варто братися за цей проєкт. Це відбувалося ще за попереднього Президента і, відповідно, за попереднього губернатора. Я, в першу чергу, будівельник, і як будівельник, я в першу чергу вивчив проєкт. Школа тоді планувалася на три поверхи. Це мало хто знає, але сьогодні я вам розкажу, що означає школа на три поверхи. Школа на три поверхи безумовно красива. Але при цьому проєкт не передбачав будівництва спортивної зали і навіть прокладення інженерних мереж. Інженерні мережі мали бути запроєктовані в другу чергу, а другої черги проєкту тоді просто не було. Як можна здати в експлуатацію школу без інженерних мереж? Це ж справжня «показуха»! Тому я вирішив, що «Житлобуд-2» не прийматиме в цьому участі.

Тендер тоді виграла фірма «Навітехсервіс». Вони отримали першу частину коштів – п’ять мільйонів гривень. Після цього представники цієї фірми зв’язалися зі мною і попросили, аби «Житлобуд-2» став субпідрядником. Ми тоді не домовилися. В кінці-кінців тоді здоровий глузд переміг і обласне керівництво погодилося, що проєкт школи  потрібно переробити. Тоді виконувачем обов’язки голови Волинської обласної державної адміністрації був Олександр Киричук. У нього в кабінеті відбулася нарада, на якій були присутні батьки і педагоги зі Стобихівки. Тоді прийняли компромісне рішення – школа все ж буде двоповерховою, але в першу чергу включатиметься спортивна зала та всі інженерні мережі. Так, цей проєкт вийшов трішки дорожчим, ніж попередній. Це всі побачили і саме це стало об’єктом критики. Однак, перш ніж критикувати, треба знати всі нюанси, аби розуміти, чому так.

В другому тендері ми вже приймали участь і перемогли. Хоча, я все одно розумів, що йду на певний ризик і гроші, вже виділені з державного бюджету, могли повернутися назад. На щастя, вчора, 29 грудня (інтерв’ю записане 30 грудня – ред.), гроші надійшли на рахунок «Житлобуду-2». Загалом надійшло 12 мільйонів 315 284,4 гривень. Думаю, це стало можливо завдяки активності жителів Стобихівки, батьків, педагогів, і тій інформаційній хвилі, яка піднялася у ЗМІ. Якби не ця активність, гроші просто повернулися б до державного бюджету. Але і це ще не кінець історії. Адже одна із державних структур подала на замовника з Волині до суду, мовляв, не правильно під час торгів визначили генерального підрядника. Це смішно, але сьогодні вони цілком серйозно хочуть скасувати результати цього тендеру.

На Вашу думку, чому такі дивні історії відбуваються навколо цього будівництва? Чи спілувалися Ви особисто з головою Волинської ОДА Юрійєм Погуляйком з цього приводу, адже він нещодавно в інтерв’ю одному із місцевих телеканалів «проговорився», що причиною цих всіх проблем є якась київська структура?  Він мав на увазі «Навітехсервіс»? За нашою інсайдерською інформацією, за цією структурою стоять дуже впливові люди, наближені до контролюючих органів на всеукраїнському рівні. Як Юрій Михайлович взагалі все це Вам коментував?

Коментувати цього я не буду, скажу лише що теж про це чув. Губернатор у цьому питанні має рацію, він сказав правду. Можливо, це не вся правда, але це правда.

«Я БУДІВЕЛЬНИК ВІД ПРИРОДИ, ТОЖ КРАЩЕ НАСТУПНІ П’ЯТЬ РОКІВ БУДУ БУДУВАТИ, НІЖ СИДІТИ В СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ І НІ НА ЩО НЕ ВПЛИВАТИ», – ЛЕОНІД СТЕФАНОВИЧ ПРО ПОЛІТИКУ

На Вашу думку, чому голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко уникав зустрічей з ініціативною групою батьків і педагогів, які намагалися розібратися у ситуації, і допустив таке загострення ситуації?

Я спілкувався з Юрієм Михайловичем. Можливо, він не захотів зустрітися з людьми тому, що вони приїхали без попередження. Але я вважаю, що він особисто мав би вийти до людей і поспілкуватися. Якби він з самого початку поспілкувався з людьми, він би зміг їх заспокоїти і зняти напругу. Адже на той час був державний розпис і, наскільки я знаю, якщо є державний розпис, то це виконується гарантовано. Я думаю, що губернатор зрозумів, що не варто було уникати зустрічі з людьми, надіюся, у майбутньому такого не буде.

Я вас запевняю, що сьогодні у селі Стобихівка атмосфера позитивна, всі люди задоволені, адже я з ними постійно спілкуюся. Сьогодні в них вже по-справжньому новорічний настрій. Вони навіть допомагають будівельникам. Якби в усіх селах так будувалися школи, то Україна була б по-справжньому європейською. Кажу абсолютно щиро – я відчуваю неймовірну допомогу з боку батьків і педагогів. Я працюю у будівельній сфері вже багато років і з впевненістю можу сказати, що Стобихівка на одному із перших місць в сенсі привітності жителів. Більше того, селяни самостійно організувалися і вирішили по черзі готувати будівельникам обід. От сьогодні одна хата готує, а завтра друга. І я вам скажу, що обід приємний. Хто із представників засобів масової інформації хоче спробувати – я вас запрошую у Стобихівку, ви побачите, як будівельники харчуються. Запрошую також керівництво області.

Не дивлячись на складнощі з  фінансуванням, «Житлобуд-2» продовжує виконувати свою роботу і ваше підприємство завжди було в лідерах області по сплаті податків. На скільки поповнився бюджет завдяки роботі вашої організації у цьому році?

Загалом за рік ми сплатили до бюджетів різних рівнів 22 мільйони гривень. Це лише «Житлобуд-2», «Олика-Агробуд» ще не закрила податковий рік, однак, вони сплатили теж близько десяти мільйонів. Тож загалом, думаю, можна сказати, мова йде про більш як 30 мільйонів гривень податків.

Рік, що минає, був складний для всіх, зокрема і через пандемію коронавірусу. Мабуть, позначилася ця криза й на будівельній сфері. Як відчули на собі це Ви? Адже у багатьох сферах зараз відбуваються скорочення, затримки заробітної плати тощо. «Житлобуду-2» це торкнулося, і як це позначиться на об’ємах виконання робіт у наступному році?

В цьому сенсі рік був складний, дійсно. Мені як директору доводилося приймати важкі рішення. Але на сьогоднішній день я впевнений, що ми прийняли правильне рішення. Ми не простояли жодного дня, працювали, дотримуючись усіх санітарних норм. Це можливо завдяки тому, що будівельники працюють на свіжому повітрі, а не в закритому приміщенні. Однак, коронавірус не оминув нашого колективу, у нас були хворі. Я сам перехворів, дружина перехворіла. Хворим ми видавали матеріальну допомогу. Хоч не велику, зате всім, хто захворів. Я їх назвав «оздоровчі». Загалом карантин у нас минув спокійно, люди віднеслися з розумінням до всіх обмежень. Ми централізовано закупили антисептик. А зараз готуємось до новорічних свят і після них знову приступимо до роботи.

Цьогоріч відбулися місцеві вибори, у нас оновилася Волинська обласна рада, а місто Луцьк отримало нарешті міського голову. Ви також завершили п’ятирічну депутатську каденцію у Волинській обласній раді. Яке Ваше враження від вибору волинян вцілому?

Я підтримую вибір волинян. Щодо новообраних депутатів як міської так і обласної ради, то я майже всіх їх знаю, знаю і всіх мерів міст. Я з усіма ними працював, тому, звісно, я їх підтримую. Щодо мене особисто, то я вам скажу, що п’ять років – це дуже великий період. Я прийняв рішення, що більше не буду балотуватися. Я зрозумів, що це не моє. Я будівельник від природи, будую вже сорок років, тож краще я наступні п’ять років буду будувати, ніж сидіти в сесійній залі і ні на що не впливати.

Майже рік тому «Волинь.Правда» писала матеріал про Ваше рідне селище, Олику, яка завдяки Вашій активності зберегла статус центру громади. Там пройшли вибори, головою громади став тридцяти трирічний Олександр Прендецький. Чи задоволені ви вибором громади Вашого рідного селища, чи знайомі Ви особисто з паном Олександром і як розвивається зараз новоутворена громада?

Звісно, я знаю Олександра Прендецького. Люди впевнено за нього проголосували. Він переміг з великим відривом, тож користується авторитетом. Я його теж підтримую. Я завжди підтримував рідну Олику, тож робитиму все від мене залежне і допомагатиму й надалі. Тим більше мене там обрали членом виконкому, а мій племінник став депутатом. Я радий, що Олика лишилася самостійним селищем, адже центр громади дійсно мав бути в Цумані. Олика – маленьке селище, де всі про всіх все знають. І це добре. Якби так було по всіх структурах, то, мабуть, і порядку було б більше, і порядності. Так що я впевнений, що Олика буде розвиватися крок за кроком. Там є хороший потенціал, потужні фірми, в тому числі й «Олика-Агробуд», яка розвивається і платить податки до місцевого бюджету.

Що би Ви побажали собі, волинянам, владі волинській та всеукраїнській у новому 2021 році?

В першу чергу всім побажав би здоров’я. Собі побажав би правильних і мудрих рішень. Цього ж побажав би керівникам області і державі.

Дякую Вам за інтерв’ю, хай всі ці побажання збудуться!

І Вам дякую!

 Роман Колюхов

  hairy girls