Уроки історії у музеї – це вже добра традиція,яка склалась у вихованців Волинського обласного ліцею з посиленою військовою підготовкою і працівників обласного краєзнавчого музею. Дізнаватися про найлегендарніші перемоги чи бої українських патріотів за багаторічну історію боротьби нашої нації за незалежність з уст краєзнавців і дослідників,бачити фотодокументальні матеріали на відповідні теми – така історія справді стає живою і цікавою.
У день пам`яті Героїв Крут ліцеїсти прийшли до музею з щемливим відчуттям,бо знають,що,хоч цей бій був легендарним,але учасниками з боку української армії були не бійці регулярної армії,а курсанти київського військового училища та шістнадцятирічні гімназисти,тобто,їх ровесники.
Важко стає на серці майбутнім військовим від думки про те ,що минуло майже сто років,а українці знову змушені обороняти власну незалежність від того ж таки агресора,ціною людських жертв,серед яких чимало молоді.
98 років тому 29 січня відбувся бій на залізничній станції Крути,в якому українські студенти пожертвували своїм життям,аби спинити армію більшовиків при наступі на Київ. Цей приклад самопожертви молоді багато в чому нагадує подвиг нинішньої Небесної сотні та «кіборгів».
Бій під крутами мав велике значення для визнання української незалежності,адже понад 5 годин шеститисячній більшовицькій армії протистояли лише шістсот українських студентів та школярів навчальних закладів Києва. Цей нерівний бій все ж затримав ворога на чотири дні,що були необхідні для укладання Брест-Литовського миру,яким міжнародна громадськість визнавала Україну незалежною. «Можна дуже багато паралелей проводити між подіями,що відбувались століття тому і тим,що наша країна переживає зараз,- каже Сергій Лис провідний науковий співробітник Волинскього краєзнавчого музею. – Сценарій повторюється в першу чергу тим,що політики і тоді розвалили українську армію,яка в період першої світової війни воювала у складі російської армії ,а в 1917 році почалася її демобілізація . І 300 тисяч українських вояків тоді готові були стати під прапори УНР. Але їх відпускають додому. А потім з`ясувалось,що на Київ наступає шеститисячна армія більшовиків і немає практично кому захищати місто. Це приклад того,як влада країни мусить дбати про свою армію і на цьому не потрібно економити. На початку 1918 нова українська армія зароджувалася саме з добровольців ,з патріотичної молоді. І от нині саме молодь розпочала Революцію гідності і молодь зараз знову воює за нашу території».
«Насправді,чимало повторів в історії можна побачити,- продовжує аналізувати події періоду УНР Сергій Лис. – найбільше,що ми повинні засвоїти – це те,що,як і століття тому,головним ворогом для незалежної України є Росія. Тоді теж Росія проголосила Радянську Україну (це,як тепер ДНР І ЛНР),за яку воювали переважно російські війська. Будемо все-таки сподіватися,що історія Української Народної Республіки не повториться і Україна переможе.