Загалом,минулого року на берегах мальовничого Світязю,у горах Карпатах та на реабілітації у санаторії «Пролісок» героїв з передової побувало аж три сотні!,- пише СВ.
Процес розтягнувся на 15 виїздів. Так,за посередництва меценатів,волонтерів,лікарів та просто небайдужих людей,вдалося емоційно підтримати тих,хто боронив суверенітет країни. Мобілізованим й добровольцям,значній частині з яких і 30-ти немає,напрочуд полюбилися уроки арт-терапії Тетяни Мялковської,бо роботи художників з народу вже за перший місяць рахували десятками.
«Хоча,ніде правди діти,починали вони не вельми активно»,- каже керівник проекту «Зігрій душу» Анна Лисакова. Втім,коли про творчість бійців почали схвально відгукуватися не лише пересічні краяни,а й мистецтвознавці,– доробки хлопців волонтери почали формувати у певну структуру. Є жанри: пейзаж,портрет,натюрморт і навіть репортаж. Окремі з бійців «працювали» на склі,знайшли себе в гончарстві,дехто освоїв техніку батік. До речі,талант волинських солдатів оцінила і Європа,адже виставка праць АТОвців побувала у Польщі,Бельгії.
Українські та закордонні меценати з задоволенням купували їх шедеври,суми за які волонтери передавали з рук у руки самим митцям. Більшість із них запасалась на гроші ліками,аби хоч трохи компенсувати витрати з родинних бюджетів. Бо як не сумно,українська держава,яку так самовіддано боронили наші патріоти,до їхніх хвороб,зароблених на передовій,залишилася байдужою.
На щастя,серця простих українців сповнені до воїнів любов’ю і повагою,а тому охочих поплескати їх роботам,придбати у домашню колекцію одну-дві картини,до арт-галереї ЦУМу прийшло чимало. Були серед них і журналісти «Слова Волині». Як усе виглядало – далі у відео.