Народний депутат України, обраний від Володимир-Волинського виборчого округу, Ігор Гузь не може заспокоїтися і зайнятися нарешті своєю безпосередньою роботою – законотворчістю, тому вирішив підмінити собою правоохоронні органи і розпочати «аудит» діяльності команди попереднього мера міста Нововолинська Віктора Сапожнікова. Більше того, опустився до рівня погроз.

«Оголосити війну» колишньому міському голові нардеп вирішив 24 листопада на своїй сторінці у Фейсбуці (яку, між іншим, підписав, як офіційну, хоча Фейсбук її не верифікував, тобто, у випадку судових позовів пан Гузь взагалі зможе заявити, що це фейкова сторінка і він не має до неї жодного відношення).

«Я і моя команда розпочинаємо аудит діяльності колишнього міського голови Нововолинська Віктора Сапожнікова! Запевняю: до цієї роботи будуть залучені професійні юристи. Приєднуйтеся і ви – усі ті, хто знає конкретні факти про порушення чинного законодавства паном Сапожніковим, його заступниками, особливо паном Коптюком, а також керівниками управлінь і відділів за час керівництва попереднього міського голови», – йдеться у дописі від 24 листопада 2020 року, та наштовхує на думку про 1937 рік і гасла НКВС. Таке враження, що улюблений літературний персонаж Ігоря Гузя – Павлік Морозов.

Нардеп прагне помсти, ймовірно, за те, що Віктор Сапожніков не побоявся, не здався йому на милість, і все ж висунув свою кандидатуру на посаду міського голови.

«Нас цікавлять факти про будь-які оборудки з державними коштами, земельними ділянками, комунальним майном, підрядами. Друзі, хто з вас володіє цією інформацією – дуже прошу вас надати її мені особисто як народному депутатові. І ми найближчим часом оприлюднимо її: звернуся публічно до Генпрокурора, керівників СБУ і МВС, аби вони дали рух справам, бо їх є дуже багато і про це знають усі в Нововолинську», – пише Гузь, звертаючись до друзів.

Іншими словами, нардеп шукає серед своїх друзів «стукачів-донощиків». Як кажуть в народі: скажи мені, хто твій друг і я скажу, хто ти. Чому все виглядає саме так? Тому, що правоохоронні органи, про які згадує Ігор Гузь, не сплять, вони не чекають, поки хтось прийде до них з доносом, а самостійно виявляють ознаки кримінальних правопорушень, реєструють провадження і розпочинають розслідування. Це їхня робота, їхня кар’єра, їхній хліб. І якби вони виявили в діях посадовців Нововолинської міської ради ознаки будь-якого злочину – такі провадження вже давним-давно були б відкриті, і без Гузя. А от на самого нардепа правоохоронцям слід було б звернути увагу, адже виглядає так, що він використовує надану йому владу не в тому руслі – замість законотворчості займається переслідуванням політичних опонентів. Віктор Сапожніков програв вибори, програв чесно і достойно, визнав свою поразку. Та мстивому Гузю не йметься, він прагне крові. Чи не здається вам, шановна громадо, що у шахтарському краї зростає такий собі маленький диктатор, яких прагне позбутися всіх, хто може становити найменшу загрозу його політичному становищу?

«Волинь.Правда» вже публікувала життєвий шлях Ігоря Гузя в одному з матеріалів, який у свій досить юний, як для політика, вік змінив вже ряд політичних команд: 2001 рік – Громадська організація «За правду», 2005 рік – Громадська організація «Національний Альянс», 2006 – Політична партія «Наша Україна» Віктора Ющенка, 2012 рік – «Батьківщина» Юлії Тимошенко, 2014 – «Народний фронт» Арсенія Яценюка, 2020 рік – «За майбутнє» Коломойського-Палиці. Куди далі «залетить» ця горда пташка – одному йому відомо. Та я б, на місці лідерів політичних партій, гнала би таких пристосуванців в три шиї, адже хто зрадив раз, зрадить і вдруге. Про політичну «цноту» тут і близько не йдеться, професійний політик Гузь готовий підставити… плече будь-кому, хто запропонує кращі умови. Зараз буде дуже грубо, але з пісні слів не викинеш – власне, такі і подібні явища називають «політичною проституцією».

Мабуть, поведінка, в тому числі, політична поведінка, формується внаслідок виховання у сім’ї. Тому нагадаємо, що пристосуванство до будь-якої влади у родини Гузів в крові. Зокрема, батько Ігоря Гузя мав бути свого часу секретарем обкому партії, однак, КДБ не погодив його кандидатури, оскільки його дядько у війну носив патрони «бандерівцям». Тож діди Ігоря, виходить, допомагали націоналістам, батьки робили кар’єру при комуністах, а сам він вже в роки незалежності брав участь в обох Майданах, отримував своє, після чого знову йшов в перші ряди опозиції до тієї влади, яка внаслідок тих майданів перемогла.

В історії копатися не будемо, пригадаємо останні переходи волинського нардепа – він до останнього був у складі фракції «Народного фронту» в парламенті, яка була в коаліції з Блоком Петра Порошенка. І щойно зрозумівши, що Порошенку настав кінець, Гузь миттєво опиняється у складі команди принципового ворога п’ятого президента – Ігоря Коломойського. Ну, не зрадник? І ось таких зрадників зараз шукає для фальсифікацій кримінальних проваджень проти екс-мера Нововолинська Віктора Сапожнікова.

ВІЙНА, ТАК ВІЙНА: ВІКТОР САПОЖНІКОВ ГОТУЄ «ПОДАРУНОК» ГУЗЕВІ

Сам же Віктор Сапожніков гідно відповів нахабному Гузю, опублікувавши ролик на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Я думаю, це робиться тому, що не все ладиться сьогодні в міській раді. Перша сесія показала, що переважної більшості голосів не набрано. Тому, можливо, вони вважають, що я причина цього всього», – припускає Віктор Сапожніков.

Також колишній міський голова додав, що якщо нардеп Ігор Гузь буде продовжувати вбачати у ньому ворога, то він (Віктор Сапожніков) піде на вибори до Верховної Ради, які, ймовірно, будуть позачерговими. Тож, припускає Віктор Борисович, Ігор Гузь боїться такої конкуренції, відтак, намагатиметься відібрати час і сили колишнього мера, заваливши його відкритими за сфабрикованими заявами кримінальними провадженнями.

Віктор Сапожніков нагадав, що Україна потребує прийняття цілої низки важливих законів, адже деякі закони лишаються чинними з часів СРСР і ми змушені ними керуватися, хоча вони давно не відповідають вимогам часу і сучасним реаліям. Та замість того, щоб займатися законотворчістю, Ігор Гузь грається у політичні війни на своєму мажоритарному  окрузі.

«Видно, що на законотворчість не вистачає за тими війнами часу. Гірше, що йдуть погрози моїм бувшим заступникам. Коли одного з них було призначено на посаду, він отримав від депутата Гузя таку есемеску: «Гараз. Повоюємо». На що той дав відповідь: «Я прийшов працювати, а не воювати», – розповідає Віктор Сапожніков.

Більше того, колишній міський голова заявив, що йому відомо про моральний тиск на новообраних депутатів міської ради. Від них вимагають доєднуватися до більшості, підконтрольної Гузеві. Ті з них, які працюють на державних посадах чи у комунальних закладах, бояться втратити роботу. Відтак, про яку незалежність у  голосуванні в такому разі може йтися? Віктор Сапожніков продемонстрував свою незалежність і довів, що не боїться так званого «аудиту Гузя».

«Аудит вже був проведений. По тому ж стадіону – 22 мільйони кошторисна вартість, а ми його зробили за майже 16. Вже аудит робили, і що? Або ж наше приймальне відділення: будівельники не за 8 мільйонів, а 5,6 мільйона зробили цей об’єкт. Там також був аудит. По дорогах ми зекономили 1,6 мільйона. То це погано чи добре?», – запитує Віктор Сапожніков.

Колишній мер переконаний, що якщо аудити будуть незалежними – вони ні до чого не призведуть, окрім відволікання зусиль, та закликав не шукати ворога там, де його немає. І дійсно, не шановний Ігоре Володимировичу, на Волині ваших ворогів немає, тут є волиняни, які намагаються вижити у тих екстремальних умовах, які Ви, і такі, як Ви, створювали для нас впродовж останніх 15-20 років. Нагадаю Вам, що справжній ворог досі на Сході нашої країни. Тож якщо так кортить з кимось повоювати – беріть автомата у руки і їдьте на фронт, а округ лишіть у спокої. Не можете допомогти – то хоча б не заважайте.

Ніна Тойкут займы на карту без отказа