Дмитро Ярош зізнається,що в мінські угоди ніколи і не вірив. «Розумів,що вони можуть бути припустимі в якості інструменту для того,щоб взяти паузу і використовувати її для підвищення обороноздатності України,але мінські угоди не можуть врегулювати військовий конфлікт в цілому»,- зазначає він. А відтак наголошує,що «Росія продовжує забезпечення окупованих територій боєприпасами і новою технікою просто під зав`язку. Тому я не тішу себе ілюзіями,що війну можна закінчити шляхом дипломатії».
Не беручись прогнозувати детально подальший розвиток ситуації,Ярош висловлює сподівання,що «нам допоможуть – а вони реально допомагають – міжнародні санкції проти Росії,подальше падіння ціни на нафту. У далекій перспективі можна прогнозувати навіть розвал Російської Федерації під тиском всіх факторів. Але сьогодні Україна повинна бути готова відбити наступ в будь-якій точці лінії зіткнення в будь-який момент. На нас чекає активізація бойових дій,і,можливо,ще не раз».
Роздумуючи про так званий мінський процес,нардеп резюмує: «А найгірше,що там присутні такі люди,як Шуфрич і Медведчук. Відверто проросійське лобі робить вигляд,що з якогось боку відстоює українські інтереси – і це під час війни…Я більш ніж упевнений,що можна було б більш ефективно вести роботу щодо обміну полоненими,ЯКБИ Україну НЕ представляли такі люди як Медведчук. Те,що по його дзвінку відпускають або не відпускають якогось нашого полоненого – це скоріше його особиста гра і переслідування якихось інтересів,ніж допомога країні».
Ярош також висловив «однозначно негативне ставлення до особливого статусу. Жодних особливих статусів Донбасу не можна надавати,тому що це перший крок до федералізації. А федералізація – це початок кінця України. У цьому випадку країну дуже швидко розділять на частини». При цьому він не навішує «ярликів»-звинувачень Главі нашої держави. «Думаю,Ппрезидент грає,намагаючись лавірувати між вимогами Заходу,якому все одно,що тут буде з Україною,аби на його східних рубежах був мир,інтересами країни і бажанням мінімізувати військові втрати. Нам же потрібні транші МВФ та інших структур,без яких фінансова система завалиться і настане соціально-економічний колапс. Тому він,з одного боку,публічно наполягає на такому варіанті Конституції,з іншого – з`являються якісь запити від депутатів до КСУ з перенесення дат,потім виникає тема референдуму».