«Через два роки після перемоги Євромайдану та одразу після нещодавніх відставок і голосування за недовіру урядові важко стверджувати,що в Україні є проєвропейські еліти,- зазначає Тарас Кузьо. – Незважаючи на дві демократичні революції,українські “еліти” продовжують імітувати проєвропейську риторику,впроваджують реформи лише тоді,коли їх змушують,і надалі грають за старими правилами». На його думку,«театральної вистава» у парламенті у другі роковини розстрілу Майдану – по своєму символічна.
Відтак аналітик наголошує: «Українська історія пройшла ще один повний цикл. Ми повернулися до України 2006-2007 років з її «проєвропейськими» політиками,які постійно сваряться,олігархами,що знімають вершки,запальною Юлією Тимошенко,яка чекає свій шанс,і проросійськими контрреволюціонерами,що вимагають позачергових виборів».
На переконання Тараса Кузьо,сучасна ситуації може розвинутися у продовження циклу революції,розчарування,стагнації. «Загроза,однак,полягає в тому,що наступна революція може стати більш насильницькою і,зважаючи на велику кількість ветеранів війни та дешевої зброї на чорному ринку,вийти з-під контролю»,- попереджає він.
Політолог підкреслює,що «російський президент Путін чекає,поки українці знову самі все зіпсують. Слабка комунікація уряду із жителями східних областей і вимушеними переселенцями,відсутність покарання бодай найодіозніших фігур і обмежені зміни,особливо в регіонах,породжують розчарування та популяризують погляд,що «всі вони однакові». Аналітик також зазначає,що «планування «контрреволюції» почалося ще під час Євромайдану,коли олігархи почали робити ставку на перемогу опозиційних лідерів,яку вони прагнули обернути на свою користь».