Як воно – почуватися зайвим? Почуватися зайвим у своєму рідному місті, у своїй рідній країні? Спадають на думку слова Тараса Григоровича Шевченка – «На рідній не своїй землі». Певно, відчули на собі цей стан підприємці «Центрального» ринку Луцька. І мова не йде про саме той клаптик землі у понад два гектари під замком, за який судиться Волинська облспоживспілка з міською радою, питання в іншому – в тому, що українці стають зайвими і непотрібними у власній країні, комусь заважають. Ситуація з ринком – один і прикладів того, що всі, хто не вписується у кланово-олігархічну модель управління країною, стають просто зайвими, «надлишковим населенням», якщо говорити цинічною термінологією теорії «золотого мільярду».

Отже, нагадаємо, що в ці дні Луцьк переживає історичну подію – «Центральний» ринок, який існував у середмісті ще з далеких радянських часів, сьогодні систематично ламають, демонтують, знищують і переносять. Хоча, із самого початку мова йшла про реконструкцію. Про довгу судову тяганину «Волинь.Правда» писала неодноразово. Діалог між підприємцями, Спілкою, яка обслуговує ринки, та міською радою, яка здавала землю в оренду для діяльності «Центрального» торговища міста, не клеївся ніколи, хоча можновладці давно обіцяли круглий стіл і спільне напрацювання подальших планів реконструкції. Та замість круглого столу переговорів  – зали судових засідань і справжні юридичні війни. Сторони дійшли до Верховного Суду, однак, схоже, не стали чекати остаточної крапки у цьому рішенні. Міська рада вважає, що її правота вже доведена, тож робить по-своєму, не озираючись ні на кого.

В КОЖНОГО СВОЯ ПРАВДА, АБО СЛУХАТИ – НЕ ОЗНАЧАЄ ЧУТИ

У вівторок, 30 червня, відбулося засідання комісії із земельних питань Луцької міської ради, на яке винесли проєкт рішення про поділ земельної ділянки під «Центральним» ринком. При цьому цільове призначення землі не змінили, воно так і лишилося – для обслуговування ринку. Мети такого рішення у коментарі «Волинь.Правди» не зміг пояснити ні начальник земельного управління Сергій Шабала, ні голова земельної комісії Олександр Козлюк. Мовляв, воно повністю відповідає планам міськради провести реконструкцію площі перед Замком Любарта, однак, що саме там буде створено – не відомо, оскільки архітектурний конкурс триває.

Як повідомляла «Волинь.Правда», на засіданні комісії слово надали голові правління Волинської обласної спілки споживчих товариств Марті Кандибі, яка нагадала, що на земельній ділянці розміщений єдиний майновий комплекс, права на який зареєстровані у Єдиному державному реєстрі, та який включає у себе 13 об’єктів. На запитання голови комісії, чи відповідає проєкт рішення чинному законодавству, представник юридичного департаменту Луцької міської ради відповів ствердно, не дивлячись на те, що це ще не відомо, оскільки спір щодо поновлення договору оренди земельної ділянки триває і розглядається у Верховному Суді України. На думку юристів Спілки, рішення про поділ ділянки на чотири окремі частини призведе до втрати предмета позову, оскільки земельна ділянка з відповідним кадастровим номером, з приводу якої точиться спір, припиняє існування. Більше того, ділити землю під цілісним майновим комплексом прямо забороняє закон. Нагадаємо, міська рада вважає реєстрацію прав на єдиний майновий комплекс незаконною і намагалася це оскаржувати у суді, тим не менше, такий майновий комплекс досі існує в Єдиному державному реєстрі. Не дозволили Спілці ознайомитися і з технічною документацією новоутворених земельних ділянок, повідомивши, що такою інформацією Луцька міська рада не володіє.

Не дивлячись на аргументи Марти Кандиби, члени комісії одноголосно підтримали проєкт рішення та винесли його на розгляд позачергової сесії Луцької міської ради, яка відбулася 2 липня. Під стіни міськради, не дивлячись на те, що сесія проходила в онлайн режимі, прийшли декілька сотень підприємців «Центрального» ринку, які розгорнули транспаранти із надписами «Ні рейдерському захопленню ринку».   Люди, яких демонізують окремі засоби масової інформації, порівнюючи із «тітушками» і тому подібними асоціальними елементами, вели себе спокійно і толерантно, спілкувалися між собою, висловлюючи один одному те, що болить кожному, та тривожно слідкували за перебігом розгляду їхнього питання в онлайн режимі.

Питання ринку розглянули найпершим. Начальник управління земельних ресурсів Сергій Шабала нагадав, що земельна ділянка перебуває у комунальній власності, та зазначив, що підставою для поділу ділянки стало оголошення Всеукраїнського архітектурного конкурсу на кращу концепцію розвитку території. Також посадовець пояснив, що, відповідно до поділу, на трьох новоутворених земельних ділянках перебуває різноманітне нерухоме майно Спілки, на четвертій ділянці немає жодного майна.

Депутат Алла Надточій нагадала, що технічна документація поділу не погоджена зі Спілкою. У свою чергу Сергій Шабала уточнив, що технічна документація Спілці не надавалася, до Спілки надіслали схему поділу та акти погодження меж земельних ділянок, однак там відмовилися їх підписувати, оскільки не ознайомилися із технічною документацією, та попросили зняти це питання з порядку денного. На що Сергій Шабала відповів, що ця документація є власністю Луцької міської ради і її не обов’язково надсилати землекористувачам, тобто Спілці.

ДЕПУТАТІВ ПОРІВНЯЛИ З ФАШИСТАМИ, А ЄДИНИЙ МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС З ХОЛОДИЛЬНИКОМ І КИЛИМОМ В ОРЕНДОВАНІЙ КВАРТИРІ

Над конкретними питаннями депутатів, вочевидь, довго ніхто працювати не хотів, відтак, слово взяв радник міського голови Ігор Поліщук, який змістив формат розмови із технічно-бюрократичної у суспільно-політичну площину.

«Вже йде до завершення багаторічна баталія за те, щоб упорядкувати територію колишнього ринку «Центрального», нашу замкову площу. І вже в другій половині липня ми будемо мати результати загальноукраїнського архітектурного конкурсу. Але ми бачимо, що Волинська облспоживспілка маніпулює фактами і заявляє про єдиний майновий комплекс», – зазначив Ігор Поліщук.

Також посадовець звинуватив Спілку у протизаконній реєстрації цілісного майнового комплексу. Нагадаємо, міська рада безуспішно намагалася оскаржити цю реєстрацію у суді. Ігор Поліщук послався на постанову Верховного Суду, адже в пункті 27 цього документу суд зазначив, що бруківка та асфальтне покриття не включене до складу цілісного майнового комплексу, відтак, посадовець запропонував Спілці забрати бруківку та асфальт з ділянки.

На сесії, під час розгляду спірного і складного питання, дали слово і голові правління Спілки Марті Кандибі.

«Пан Поліщук сказав, що ми незаконно зареєстрували єдиний майновий комплекс. Є стаття 191 Цивільного кодексу, де чітко передбачено питання єдиного майнового комплексу. Стосовно погодження технічної документації – Волинській обласній спілці направлялася схема і акт передачі межових знаків. По цій схемі ми не можемо зорієнтуватися і розібратися, де є наше майно», – наголосила Марта Кандиба.

Також голова правління додала, що Спілка звернулася із проханням ознайомитися із технічною документацією, оскільки, згідно із законом, технічна документація погоджується із землекористувачем.

«Я розумію, що ви скажете, що у нас немає договору оренди, але ми є землекористувачами згідно із Податковим кодексом. Той, хто користується земельною ділянкою, є землекористувачем, і ми сплачуємо до сьогоднішнього дня за земельну ділянку орендну плату у розмірі 240 тисяч гривень в місяць», – зазначила Марта Кандиба.

Відтак голова правління уточнила, що Спілка не відмовила у погодженні технічної документації, а просто не мала можливості з нею ознайомитися. Марта Кандиба продемонструвала офіційну відповідь міської ради на адвокатський запит щодо ознайомлення із технічною документацією, у якій зазначено, що Луцька міська рада не є розпорядником даної інформації. Голова правління закликала депутатів не голосувати за погодження технічної документації, оскільки це унеможливить використовувати за цільовим призначенням єдиний майновий комплекс.

Представник юридичного департаменту Луцької міської ради Андрій Максимяк не погодився із доводами Марти Кандиби, зазначивши, що оскільки договору оренди немає, то й Спілка не є землекористувачем. Цікаво тоді на яких підставах Луцька міська рада приймала орендну плату за цю землю?

Від підприємців виступив Петро Козіна, висловлювання якого були чи не найбільш емоційними серед усіх спікерів.

«Сьогодні питання Центрального ринку дуже важливе і соціальне для нашого міста. Закриття ринків призвело до безробіття, до того що ми втрачаємо підприємців. Якщо ви проаналізуєте кількість підприємців, яка була півтора роки тому, і яка є зараз, то їх кількість зменшилася на кілька сотень», – зазначив Петро Козіна.

Також підприємець зазначив, що люди, які переїхали торгувати на Новий ринок, погодившись із умовами міської ради, скаржаться на великі проблеми із перезапуском бізнесу, зокрема, одна із продавчинь розповіла, що її виручка за один день склала всього лише 30 гривень.

«Ми не можемо переїхати туди, бо це буде крах для нашого бізнесу. Це питання дуже гостре для нас. Це питання нашого існування, існування наших сімей», – наголосив Петро Козіна та звернувся до депутатів із проханням не підтримувати рішення про поділ земельної ділянки під ринком.

Також Петро Козіна провів цікаву і досить гостру історичну паралель.

«У свій час, у Велику Вітчизняну Війну, коли фашисти розстрілювали євреїв, вони спочатку приймали закони, а потім, згідно цих законів, їх розстрілювали мільйонами. Сьогодні приймаються різні постанови і дрібний бізнес Луцька, згідно з цими постановами, страждає і знищується. Тому я закликаю вас, шановні депутати, не розстрілюйте малий бізнес, нас, підприємців Центрального ринку», – закликав Петро Козіна.

Радник міського голови Ігор Поліщук провів іншу паралель: він порівняв земельну ділянку з квартирою, яку здали в оренду.

«Зараз відбувається історична подія. Ми звільняємо площу від цих ржавих контейнерів, від того непривабливого вигляду, який вона вже мала багато десятків років… Уявіть, що ви здали свою квартиру в оренду. Орендар повісив там свій килим і поставив туди свій холодильник, і коли договір оренди закінчився, орендар каже – тут мій килим і холодильник, тому це не ваша більше квартира», – висловився Ігор Поліщук, провівши таку, не дуже вдалу, з юридичної точки зору, аналогію.

ТАК БУВАЄ, КОЛИ БАЛАНС СИЛ ПОРУШЕНИЙ

В результаті обговорення, не дивлячись на чисельний мітинг під стінами міськради, депутати майже одноголосно, 28 голосами ухвалили відповідне рішення. А це значить, що рішення підтримали й опозиційні депутати. Але ось питання – а чи є ще в Луцьку опозиція?

Ні для кого не секрет, що більшість як у Луцькій міській так і у Волинській обласній раді становлять депутати «УКРОПУ» – політичної сили, яка, відверто кажучи, репрезентує так звану фінансово-промислову групу «Приват», яка на пряму асоціюється із олігархом Ігорем Коломойським та його близьким соратником, волинянином Ігорем Палицею. На президентських виборах ця команда підтримала Володимира Зеленського, однак сьогодні вже цілком очевидно, що далі цим двом таборам не по дорозі. Навіть в останньому своєму інтерв’ю Ігор Палиця чітко наголосив, що веде на місцеві вибори новостворену команду, а точніше – новостворений бренд, «За майбутнє!». Бо навряд під цим брендом ми побачимо нові обличчя. І якщо раніше на Волині була хоч якась біполярність між «Приватом» та «Континіумом», то сьогодні, по факту, Степана Івахіва можна назвати «васалом» Ігоря Палиці, відтак говорити про опозицію з його боку не доводиться.

Тим не менше, питання ринку політизується, і протягом останніх кількох мітингів від протестувальників можна чути явно політичні гасла – не голосувати за партію «За майбутнє» на місцевих виборах. Це вкрай підігрітий протестний електорат, який, на разі, не має власних явно виражених лідерів, однак, відчуває себе зайвими на цьому «святі життя» у новому Старому Луцьку. І якщо лідери нашої кланово-олігархічної піраміди про все домовилися і все поділили, якщо люди, які працюють у цих структурах на хороших зарплатах, і родини цих людей, задоволені поточним станом справ, якщо інші непричетні не заперечують, то, виходить, таких які «не в темі» і «не в долі», які просто намагаються виживати самостійно і годувати свої сім’ї, просто зливають, кидають на виживання, бо вони в меншості.

Демократія – це, в першу чергу, механізм стримувань і противаг. І, здається, у Луцьку, та й на Волині загалом, цей запобіжник дав збій ще у 2019 році, адже всі ключові рішення приймаються відомо де і відомо ким. Не в образу Волинській ОДА та Юрію Погуляйку особисто, але, здається, позиція цієї установи мало на що впливає і мало кого цікавить. Навіть в контексті ринку – до нього зверталися підприємці як до посередника, як до арбітра, який мав би забезпечити переговорний процес і допомогти напрацювати спільний варіант вирішення проблеми, але він ніби як самоусунувся від цього питання, ніби Луцьк десь поза межами Волині, якою в теорії управляє ОДА.

А під час обговорення питання від депутатів все ж лунали конструктивні думки. Зокрема, у приклад ставилося місто Львів, де пройшли подібний шлях, але зробили такий новий ринок, що підприємці самі захотіли  туди переїхати, а покупці їдуть не тільки із самого міста, а й з навколишніх сіл. Відтак, у львів’ян і вівці цілі, і вовки ситі – і підприємці задоволені, і ринок не псує туристичну привабливість перлини Західної України. А в Луцьку, таке враження, триває гра на вибування. І коли виїдуть соціально активні підприємці, інтелектуальна еліта, кваліфіковані кадри, коли почнуть падати надходження до бюджету, ціни на нерухомість і об’єми реалізації продукції – картковий будинок, який намагаються будувати виключно для себе окремі небожителі, може дуже скоро посипатися.