У Володимирі-Волинському 6 червня поховали воїна Української повстанської армії Петра Мартинюка. Про це на сторінці у фейсбуці повідомила Леся Бондарук, – пише Волинські Новини.
«Остання дорога останнього на Волині бойового провідного члена УПА Петра Мартинюка», – зазначає у дописі.
Нагадаємо, 5 червня відійшов у вічність воїн Української повстанської армії з Волині Петро Мартинюк.
Він народився 23 серпня 1922-го в селі Роговичі Горохівського повіту Волинського воєводства, зараз – Локачинський район на Волині.
Петро Мартинюк – учасник Норильського повстання. Він – один із небагатьох свідків тих подій, брав участь у кількох боях УПА з нацистами, в одному з яких отримав важке поранення, після чого очолив референтуру Служби безпеки УПА із підбору кадрів на навчання. Двічі нацистське гестапо хотіло його розстріляти і друзі рятували від смерті.
У січні 1945 року Петра Мартинюка вистежили й заарештували органи НКВС. Вирок – 10 років ув’язнення, яке відбував у норильских таборах ГУЛАГу. А до цього – 5,5 місяців очікування у камері смертників у Харкові. Після закінчення терміну отримав додаткових 5 років неволі за участь у 1953 році у Норильському повстанні.
У кінці 1980-х Петро Мартинюк був активним членом Народного руху України, організовував мітинги та просвітницькі акції, працював з молоддю, очолював Братство вояків ОУН і УПА Володимир-Волинського району. І ще донедавна лишався злочинцем, оскільки арештували його зі зброєю в руках, а за попереднім законодавством такі люди не підлягали реабілітації.
«Не хочу вмирати ворогом народу. Бо я боровся за незалежність України», – говорив незадовго до реабілітації Петро Пилипович.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook
1 Comment
Большинство ученых в США, Украине, Канаде или Германии соласны с тем, что радикально идеология ОУН в большой степени опиралась на две составляющие: первая – идея этнически чистой Украины и вторая – движущая мотивационная сила антироссийских, антипольских и антиеврейских убеждений» (Павло-Роберт Магочій, Йоханан Петровський-Штерн. Евреї та Українці. Тисячоліття співіснування. – Ужгород: Видавництво Валерія Падяка. – 2016 – С. 80). «Анализируя идеологическую позицию и военные операции украинских националистов, Тимоти Снайдер отмечает, что “ОУН-Бандера… – националистическая организация, которая стояла во главе этой партизанской армии, давно постановила лишить Украину национальных меньшинств» (Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним. Пер. з англ.. М.Клімчука та П.Грицака – Київ: Грані-Т.2011. – с. 339.) Тарас Курило, который тщательно изучал украинский националистическую прессу, недвусмысленно указывает на грубый антисемитский уклон ОУН, который, по его утверждению, был в сердцевине идеологии этой организации. По его словам, это является «неопровержимым доказательством того, что организованные ОУН милицейские подразделения привлекались к еврейским погромам и расправам еще до того, как нацисты расформировали их в августе 1941 года» (Taras Rurylo. “Tre Jewish Question” in Ukreinian Nationalist Discourse”. In Yohanan Petrovsky-Stern and Antony Polonsky, eds., POLIN, vol. 26, Jews and Ukrainians (2014). p. 234).