Навіть соромно стало,що ми про такі дрібниці думаємо,коли там,на сході,хлопці наші не те що помитися,навіть напитися вдосталь не мають води. Їм доводилося брати воду з калюж,сяк-так очистивши з допомогою пігулок. Потерпаючи від безводдя,до колодязів місцевих вони навіть не підходили,бо знали про випадки,коли сєпари розстрілювали місцевих мешканців тільки за те,що дозволяли «укропам» воду набирати. На цьому тлі думати про гарячу воду у квартирах справді було незручно. Країна у війні,люди бідують,а нам подавай всі радощі життя?
Те літо,а потім і наступне якось пережили без гарячої води. Торік вона зникла у кранах з 21 травня і дочекалися її аж восени. Цього року води не стало якраз під завісу опалювального сезону,у перші дні квітня. І,напевне,раніше,ніж 1 жовтня цього блага цивілізації лучанам,і не тільки,чекати не доводиться. Мимоволі згадуються старі і зовсім недобрі 90-роки,коли бюджетники сиділи без зарплат,а пенсіонери без пенсій по півроку,але гарячу воду більше,ніж на місяць,не відключали. Логіка влади була така: немає грошей у людей,то хай хоч помиються. Тепер питання стоїть інакше: немає грошей — немає чого митися. Саме так відповіли луцькій владі у «Нафтогазі» й припинили постачання газу до міських котелень. Заручниками ситуації стали,як завжди,пересічні лучани,яким не пощастило жити у своїх будинках та шикарних апартаментах з індивідуальним газовим котлом. Як не дивно,але саме мешканці багатоповерхівок у переважній своїй більшості справно платять і за газ,і за воду. І вони ж першими потерпають через свою дисциплінованість. Миючи посуд у мисці,намагаюся зрозуміти,хто кого дурить у нашій державі? Олігархи уряд,уряд олігархів,чи перші з другими знову хочуть надурити народ? Пробую аналізувати лабіринти газового хитросплетіння,щоб зрозуміти хоч якусь логіку дій влади.
У структурі боргу Луцька перед газовиками,за який нібито припинили постачання газу,частина боргів населення геть незначна,зате у списку боржників знову фігурують бюджетні установи,такі як управління МВС,СБУ,слідчий ізолятор,університет і т. д. Виникає питання: якщо держава не в змозі оплатити їхню заборгованість,то хоча не дозволяла б державній структурі «Нафтогаз» робити заручниками ситуації населення. З іншого боку: якщо понад 80 відсотків населення отримує житлові субсидії,суми на погашення яких закладені в державному бюджеті,то звідки взялися космічні борги за газ? Адже місцеві чиновники кажуть,що держава не поспішає розраховуватися з постачальниками за надані комунальні послуги й не повертає коштів,закладених на субсидії. З цього випливає: або цих коштів реально не існує,або їх хтось краде. Якщо вони лише віртуальні,то наша держава є фактичним банкрутом і уряд обманює всіх довкола: своїх громадян,ЄС,МВФ,лише імітуючи проведення реформ у сфері комунального господарства. Якщо ж кошти є,то чому вони не доходять до газопостачальників і звідки беруться борги? А може знову хтось вирішив обдерти,як липку,і бюджет,і народ. Зрозуміло одне: ми з вами вкотре стали піддослідними кроликами,на яких урядовці та монополісти відпрацьовують нові схеми. Забрали свої мільярди,закладені в бюджеті,а тепер ще змусимо дурних українців гріти воду у баняках на газі,який для плити коштує 7,18 за куб. м. У такий спосіб газ,який вони не вибрали взимку по соціальних нормах,але який оплачений у повному обсязі субсидіями,люди випалять,гріючи півроку воду,щоб митися. І заплатять за все з власної кишені. Тобто за той самий газ буде заплачено двічі: один раз державою,другий раз громадянами. Якщо це насправді так,то це інакше як свинством не назвеш.
Ще цікавіша ситуація з боргами минулих років,які начебто має Луцьк перед «Нафтогазом». Чому за ці роки не було випрацьовано реального механізму їхнього погашення? Чому торік про них не говорили й не вимагали,а назбиравши непристойного великі суми,стали саме тепер вимагати від теплогенеруючих компаній виплатити все до копійки? Все дуже скидається на те,що хтось дуже зацікавлений у їхньому банкрутстві й нас так підводять до приватизації теплопостачальних організацій. Не можу не погодитися з думкою заступника Луцького міського голови Тарас Яковлева,який назвав це підлістю і нехтуванням інтересами більшості людей задля умовного порятунку однієї компанії («Нафтогазом України»): «Десятки років злочинно-полулістської політики держави вирішили перекрити в один момент за рахунок органів місцевого самоврядування». Газ і політика в нашій країні на жаль,речі дуже залежні одна від одної. Кращого механізму,ніж газ,щоб зробити регіони керованими і лояльними до влади,не придумаєш. Коли мер міста чи губернатор стоїть з простягнутою рукою перед столичними чиновниками,випрошуючи газові ліміти — економікою тут і не пахне…
Насправді причина відсутності гарячої води дуже банальна: НАК «Нафтогаз» не хоче продавати теплопостачальним підприємствам газ без нової постанови Кабміну,а чинна діє лише до 1 квітня. Вона передбачає пільгову ціну на газ для постачання теплом та гарячою водою населення — 3600 грн. за 1000 кубів. Уряд планує збільшити її у… 5 разів. Ось цього і чекають. Можна лише уявити,які будуть тарифи на тепло й гарячу воду вже восени. Зараз треба думати про бойлери та обігрівачі на зиму. Але й електрика з 1 березня відчутно здорожчала. Отож куди не кинься — обклала рідна держава з усіх сторін.
Для приготування їжі на свою чималеньку сім’ю я витрачала газу на 250 гривень у місяць. Тепер треба удвічі більше,як мінімум. І коли троє моїх малих онуків чекають щовечора на каструлю,що закипає на плиті,мені так хочеться побажати і Яценюку,і нафтовим магнатам,аби їхні онуки в 21 столітті милися так,як миється зараз більшість лучан. І не тільки,бо гарячої води немає і в деяких інших областях. І щоб за це задоволення платили вони половину своєї зарплати…