Українські претенденти на місію месій та їхня прислуга надто часто виявлялися звичайними пройдисвітами. Хіба що з гіпертрофованими бізнесово-власницькими апетитами,простимульованими усвідомленням своєї політичної тимчасовості. Хіба Дмитро Табачник,який прийшов у владу в «обоймі» Леоніда Кучми,запевняв повергнутих «кравчукістів»: «Мы пришли навсегда».
Але українська трагідрама продовжується і тоді,коли замість висуванця захланної ідіотствуючої камарильї,нарешті за капітанським стерном державного корабля «Україна» опиняється якщо не рятівник нації,то принаймні адекватний діяч (з відносним паритетом особистісних забаганок і державних інтересів). Тоді,на певному етапі,відкривають вогонь начебто союзники. Якщо Кремль разом зі своїми п’ятими колонами,воїнством у рясах веде послідовну політику на знищення України та українців,то Захід чинить витонченіше. Але чи випадково було обрано момент так званого «панамагейту» – офшорного скандалу? Ви повірите,що якість суперобізнані журналісти провели таке гіперрозслідування і тепер шантажують невгодних політичних лідерів? Ви сумніваєтеся,що ця інформація зібрана спецслужбами,які чомусь «випадково» обрали для першого «моменту істини» (бо ж «далі буде») квітень-2016?
«Це дуже цікава ситуація. Тому що в ній присутні правовий,етичний і моральний аспекти,- зазначив (посилаємося на версію «Апострофа») Дрю Салліван,редактор і співзасновник Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) – організації,причетної до публікації «панамських документів». – На мою думку,оприлюднена щодо Петра Порошенка інформація не приведе до початку розслідування за цим фактом або до звинувачень на адресу президента,але це,поза всякими сумнівами,вплине на його політичний імідж і позначиться на виборах». Безумовно,у цьому сенсі представник Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ) чесніший,ніж посол США Джеффрі Пайєтт,який (за версію «ВВС Україна»)обіцяє,начебто для нашої держави та її очільника «не буде негативних наслідків». Якщо вже Ісландія поплатилася прем’єр-міністром,який врятував свою країну від економічного краю,коли Великобританія спостерігає за покаянними плачами свого головного урядовця,то «викинута» світовому загалу інформація про панамські офшори омине Україну? Спокійним може бути хіба московський «Владімір Грозний»,якому глибоко наплювати на будь-кого,в тому числі – на свій народ,який у тотальному захваті від свого «царя». Тож чи не став офшорний «панамагейт» – своєрідним подарунком для Кремля у його намаганні далі розхитувати Європу та приватизувати пострадянський простір?
Якщо ряд висловлених вище тез – під знаками запитання,то відповідь на те,хто справжній переможець нідерландського референдуму щодо Угоди про асоціацію України з ЄС навряд чи підлягає сумніву. Так,це Кремль. І ця його чергова перемога,на фоні у буквальному розумінні сатанинського знущання над Україною в особі Українки Надії Савченко,- зовсім не випадковість.
Однак спробуймо подумки озирнутися в минулий тиждень,аби вкотре усвідомити,які події та тенденції стали своєрідним заспівом в українському (поки що далекому від оптимістичних жанрових параметрів) політичному сюжеті.
«Зараз не час втрачати надію»
Президент Литви Даля Грибаускайте,роздумуючи про результати референдуму в Нідерландах,зазначає: «Ми всі б хотіли,щоб вони були іншими. Проте зараз не час втрачати надію чи ставити під питання європейський вибір України» (див. «Європейську правду»). На її думку,«ніхто не може стояти на шляху України до Європи,тому що Україна завжди була в Європі і завжди там залишатиметься». Литовський президент підкреслила: «Положення угоди про вільну торгівлю де факто вже вступили в силу. Процес інтеграції може забрати більше часу,ніж ми думали. Проте кінцевий результат зрозумілий,він був визначений на Майдані». На переконання Грибаускайте,«немає сумнівів,що майбутнє України в руках кожного українця. Сьогодні маємо стати більш об’єднаними та рішучими,готовими до реформ,інтеграції та нової європейської України». Вона наголосила: «Литва та вся Європа будуть на вашій стороні. Слава Україні».
«Пропагандистський тріумф для Путіна»
Андреас Умланд,старший науковий співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва в Києві,роздумуючи про референдум,що відбувся 6 квітня 2016 року в Нідерландах з приводу Угоди про асоціацію України з ЄС – великого договору між Брюсселем і Києвом,підписаного в 2014 році і ратифікованого в 2015-му,Умланд зазначає (див.«Новое врямя»): «Як і очікувалося,вороги асоціації виграли: приблизно дві третини висловилися проти,і тільки одна третина – за». А відтак він висловлює здивування тим,чому було організоване народне голосування щодо угоди,яка не має суттєвих наслідків для щоденного життя Нідерландів. Адже Україна може ввійти до ЄС тільки у віддаленій перспективі. У той же час,нагадує Умланд,«Угода є для України шансом стати по-справжньому ліберально-демократичною та економічно-динамічною країною. Сьогодні Угода дає українцям надію на нове народження молодої держави,на більш світле майбутнє і нові можливості для їх дітей. Якщо Угоду буде успішно реалізовано,вона допоможе Україні поступово стати політично-стабільним і економічно-успішним членом європейського співтовариства. Саме ця перспектива могла б стати серйозною загрозою для клептократичної кліки Путіна: консолідація і відродження України можуть надихнути росіян на те,щоб повстати і вимагати політичних змін,подібних до тих,яких домоглися українці під час двох повстань в 2004 і 2013-2014 роках,що починалися мирно. Поширення європейських цінностей та ідей через Україну на РФ було б кінцем путінської системи».
Експерт у цьому контексті нагадує про подію 17 липня 2014 року,коли було збито пасажирський літак рейсу MH17 й загинули 298 членів екіпажу і пасажирів. «Сьогодні мало хто з поінформованих спостерігачів поставить під сумнів повну відповідальність Кремля за цю жахливу подію: зенітна ракета,яка потрапила в пасажирський літак на висоті понад 10 км,була російського походження,а управляти нею могли лише добре підготовлені,іншими словами,російські солдати»,- резюмує Умланд. Натомість у заяві Голландської Ради Безпеки піддано різкій критиці Україну,що не розпізнала зростаючий ризик. І жодного слова – про державу,що «навмисно направила туди цю техніку,щоб дестабілізувати країну та вбивати українців». Він нагадує,що «очевидна слабкість української держави,на яку скаржиться багато хто на Заході,в її ставленні до незрозумілої ситуації влітку 2014 року,якраз і призвела до російської агресії навесні 2014 року. Українська держава була не тільки не в змозі запобігти загибелі майже 300 мирних громадян,пасажирів рейсу MH17. В 2014 році українська держава була також не в змозі захистити власні кордони,організувати свою армію і врятувати життя як мінімум 9000 українців,загиблих з того часу в результаті гібридної війни РФ проти України».
Тим не менше,зазначає він,«громадяни Нідерландів на референдумі вирішили зробити подарунок Кремлю,бо їхнє «ні» означає масштабну символічну перемогу останнього в гібридній війні з Україною». Аналітик переконаний,що результати референдуму – «пропагандистський тріумф для Путіна. Це голосування також буде довгостроковою ганьбою для голландців,і є публічним приниженням мільйонів українців,які за останні роки боролися як мирним шляхом,так і зі зброєю в руках на сході України за своє визволення та євроінтеграцію». Умланд наголошує,що результати референдуму – «крок назад для створення мирної та об`єднаної Європи,а також удар у спину російської демократичної опозиції Путіну. Голландське голосування пошле тривожний сигнал іншим націям пострадянських територій,включаючи росіян,які намагаються звільнитися від неоавторитарних нинішніх можновладців у Кремлі та стати частиною розширеної Європи».
«Українська влада поводить себе зовсім не як українська»
Результати діяльності владних структур невтішні. Такий висновок робить політичний експерт Олександр Солонько у статті «На шляху до безодні» (посилаємося на «Українську правду»),констатує,що результати діяльності влади,яка отримала повноваження після перемоги громадянського протесту в Україні в 2013-2014 роках,невтішні. «Більше того. Сьогодні маємо реванш старої системи. Мова йде і про силові органи,і про судові,і про політичну еліту,яка має поступитися новому поколінню,але відчайдушно цьому опирається,- резюмує він. – Революційний маятник зі скрипом та іскрами зупинився і зараз вперто рухається в протилежному напрямку».
Намагаючись відповісти,чому ж так сталося,аналітик зазначає,що під новими партійними вивісками «прийшли люди,які вже були при владі до обрання Януковича. Прийшли представники фінансово-олігархічних груп,зросла кількість демагогів,які вчасно підлаштувалися під настрій роздратованого суспільства». На його думку,у представників усіх владних структур «концентрація зусиль на проблемі особистого збагачення та укріплення особистої влади – стоять на першому місці».
Нагадавши,що «під час Революції Гідності маятник насилля було розхитано дуже сильно. Люди нарешті зрозуміли,що у протистоянні із озброєними силовиками вони не аутсайдери і можуть чинити гідний опір,маючи чисту мотивацію». Але зараз уже триває процес,коли «маятник насилля зупинився і зі скрипом почав рух в протилежному напрямі. Найзухваліші народні месники були фізично знищені. Частина опинилася в тюрмі. Що далі,то система сміливішає. Починається переслідування учасників бойових дій на сході країни,які несуть потенційну або реальну загрозу діючій владі».
Такі та подібні згубні тенденції ослаблюють країну та призводять до стану політичної гіпертрофії в суспільстві. «Головне,- підкреслює експерт,- таким чином створюються сприятливі умови для зростання підтримки кремлівської колони у вигляді «Опозиційного блоку». Опоблок користується соціальними гаслами і грає на почуттях стомлених людей,тримаючи за спиною просякнутий путінською отрутою ніж. До речі,Вілкул в Кривому Розі в одні ворота виграв повторні вибори мера саме так». Як вважає Олександр Солонько,«українська влада поводить себе зовсім не як українська. Утома в суспільстві може призвести до того,що ми просто проспимо свій негативний Рубікон – і звалимося в безодню. Маємо прокинутися,поки не пізно».
«Вибори неминучі. Парламенту і Президента»
В аналітичній розвідці «Лжепророки» директор «Інституту політичної кризи» Степан Гавриш (див. «Лівий берег») попереджає: «Ми всі в глухому куті. Пануючий політичний клас брутально і нечесно використав Майдан,захопивши владу. Країна знаходиться в небезпечному процесі напіврозпаду і стратегії відновлення її повноцінної державності немає». А відтак цитує висловлювання в Бейруті Генсека ООН Пан Гі Муна: «Ми спостерігаємо фактичне вимирання таких країн Східної Європи,як Латвія,Литва,Естонія і Україна… Внаслідок того,що вибраний цими державами шлях абсолютно неправильний і їхня державність знаходиться під загрозою самознищення».
Зазначивши,що балтійські «малі держави»,завдяки ЄС,без сумніву,виживуть,Гавриш підкреслює,що натомість українцям можна розраховувати тільки на власні сили і на ефективне управління країною. «Проте реформи не здійснюються,а їхня примітивна імітація тільки пришвидшує галопуючу соціально-економічну кризу. Державою управляють по черзі олігархічні клани. Вони користуються нею виключно як бізнес ресурсом,а владою – як способом недобросовісної конкуренції та безпардонного використання виборців у псевдодемократичних процесах,- зазначає аналітик. – Щодня тримають їх в страху перед війною,яку не хочуть визнавати і в якій ведуть сепаратні переговори з агресором. У глибокому стані бідності,все більше обмежуючи,за допомогою належних їм політичних партій,в їхні реальні права і свободи». На його переконання,«три основних нещастя українців зупинили їх прогрес і все більше перетворюють країну в «отруєне болото»: корупція,некомпетентність і особисті,непомірні амбіції ключових керівників держави».
Нагадавши,що корумпована система влади не здасться добровільно,оскільки вона генетично зрослася з бізнесом,Гавриш прогнозує: «Нас будуть залякувати Путіним,неможливістю перевиборів,необхідністю змиритися із недієздатною олігархією. Як і з війною і сепар-терористами та їхнім правом на проросійську автономію. Правий елітний списочник БПП Лещенко,що «Путін поза сумнівом зацікавлений в збереженні Порошенка. Корупція є його найкращим агентом в Україні».
Директор «Інституту політичної кризи» висловлює припущення,що «здається,наша віра в Президента сильно похитнулась. Як і наші мрії,що він ладен і може ще змінити ситуацію в Україні. Наші сподівання марні. За час свого правління,на жаль,він не зробив ще жодного правильного висновку». Відтак він пояснює: «Президент Порошенко шукає берег по-середині річки. Власний. Який він будує своїм розумом,амбіціями і історією особистого виживання в реаліях українського бізнес-політикуму. З обох сторін від нього два береги,до яких так і не доплили його попередники – Захід і Росія». Зважаючи на тенденції,Гавриш прогнозує,що «вибори неминучі. Парламенту і Президента. Як єдиного традиційного і демократичного способу перезавантажити всю політичну систему,що наскрізь прогнила».
«Курс обвалиться до рівня 33 – 35 грн за один долар»
Вже вісім місяців,як Україна не отримує допомогу МВФ. При цьому експерти (див. «Сегодня»),не виключають,що безгрошів`я затягнеться,адже в лютому глава МВФ Крістін Лагард своїм рішенням заморозила черговий транш. Причиною став недостатній темп реформ,які проводить наш уряд. А 1 млрд доларів,які нам пообіцяли в США,«прийдуть» тільки в разі виходу країни з політкризи,а цей процес рухається не дуже швидко. Першим у групі ризику експерти в один голос називають курс гривні: в разі,якщо зовнішні кредитори припинять фінансово допомагати українській економіці,нашу валюту чекає стрімке падіння. На думку провідного експерта інформаційно-аналітичного центру ForexClub в Україні Андрія Шевчишина,перший час девальвована гривня може виступити навіть своєрідним рівнем захисту від небажаного імпорту: він просто не зможе конкурувати на наших ринках. Тобто ті імпортні товари,у яких є вітчизняний аналог,перестануть бути затребуваними населенням і будуть замінені на більш дешеві українські. «Але у нас є критичний імпорт,від якого ми відмовитися ніяк не можемо: газ,бензин,ліки. Тому на якомусь етапі все ж буде різке падіння гривні. Зараз дуже важко спрогнозувати курс,тому що дуже важко уявити,що поголовно всі наші фінансові партнери відмовилися допомагати. Крім того,в такому випадку включаться психологічні і спекулятивні чинники: люди побіжать в обмінники купувати валюту або продавати її. Можна припустити,що курс обвалиться до рівня 33-35 грн за один долар»,– розповів він у розмові з «Сегодня».
Після цієї позначки економіст прогнозує невелику зупинку нацвалюти: вона,за його словами,почне активно замінювати долар в споживчому секторі,«розігрівати» покупку населенням валюти і викличе черговий виток зростання цін. «А ось тут вже все буде йти до того,що гривня дуже плавно знижуватиметься. До якого рівня,сказати поки не можна – це залежить від того,наскільки глибоко нацвалюта проникне на місця»,– додав Шевчишин.
Економісти також попереджають: якщо західні партнери відмовляться кредитувати Україну,на цю новину сніжним комом буде реагувати і інфляція. При цьому,за прогнозами Шевчишина,українці можуть в такому випадку сміливо чекати досить різких коливань вартості: «В інфляційні тенденції відразу будуть закладатися дуже високі ціни на товари. І не тільки вітчизняні,але також імпорт та імпортні складові,які Україна використовує,наприклад,в машинобудуванні. В першу чергу нам потрібно буде чекати зростання вартості бензину,а це відіб`ється і на всіх наступних товарах – близько 5% їх ціни припадає саме на транспортну складову. Сніжним комом ці речі почнуть одне одного підживлювати і виходити на новий рівень. Курс буде тягнути інфляцію,а вона – курс»,- поділився міркуваннями аналітик.
За словами фахівців,в такому випадку рівень інфляції може досягти 30%,а вкрай негативний сценарій подарує країні цілих 43%. Аналітик МЦПД Олександр Жолудь згоден,що в першу чергу підскочать ціни на паливно-мастильні матеріали (бензин,дизельне паливо тощо),а за ними підуть і інші товари (імпортні ліки,техніка,запчастини): «Зміна курсу всього на 1% буде піднімати інфляцію на чверть відсотка».
«Така перспектива неминуча»
Арсеній Яценюк «прийняв рішення скласти повноваження Прем’єр-міністра України. 12 квітня подання буде внесено до Верховної Ради». Про це він написав на своїй сторінці у Facebook. На думку поки що головного урядовця,«політична криза в державі розв’язана штучно. Бажання змінити одну особу засліпило політиків і паралізувало їхню волю до реальних змін. Процес зміни Уряду перетворився на бездумний біг на місці». Яценюк переконаний,що «не можна допустити дестабілізації виконавчої влади під час війни. Така перспектива неминуча,якщо після відставки не буде негайно обрано новий Уряд України. Фракція Блоку Петра Порошенка висунула на посаду Глави Уряду Володимира Гройсмана. Зробивши все для стабільності і спадкоємності курсу,заявляю про рішення передати обов’язки та відповідальність керівника Уряду». На його думку,обидва останні Кабміни – «унікальні: вони – провісники нової України». Наостанок ще чинний Прем’єр подякував народові,суспільству,громадським активістам,волонтерам «за витривалість і терпіння». Він також наголосив: «Суть наших проблем не є суто політичною. Вона є етичною. Політика є наслідком моралі,наших етичних стандартів. Якщо гідність і мораль вимагають змінити політичні правила,зміна цих правил обов’язково настане».
«Новий Кабмін ризикує перетворитися на політичний театр»
Аналітик Максим Панченко (« Газета по-українськи») вважає,що нинішня ситуація з Кабміном – ілюстрація глухого кута,в який вітчизняних політиків завели їхні владні амбіції. Він наголошує: «Однак проблема куди більш глибока,ніж розподіл крісел,яким сьогодні і «БПП»,і «Батьківщина»,і «Самопоміч» підміняють питання формування уряду. Українців намагаються переконати,що достатньо змінити прізвища,як реформи в країні розпочнуться з нечуваним темпом. Та сьогодні головне питання — чи зможуть наступники хоча би не втратити ті напрацювання,яких за два роки роботи досягла країна». Нагадавши,що за за хазяйнування Януковича з України вивели понад $100 млрд,експерт звертає увагу й на те,що «на додачу до боргів,порожнього бюджету й олігархічних змов уряд отримав ще й війну. Країна була не готова до таких викликів». Але,на його переконання,«новому уряду доведеться вирішувати не лише військові завдання. Триває й дипломатична війна з Росією. У судах розпочали розгляд позовів України проти Кремля,урядовці постійно переконують західних партнерів у необхідності посилювати санкції проти режиму Путіна. Не слід забувати і про економічні наслідки припинення зв`язків із Кремлем — експорт і імпорт необхідно переорієнтовувати на інші ринки».
Попри три місяці «прем`єріади»,нагадує Панченко,жодна політична сила так і не виголосила плану дій для уряду. «А презентований Юрієм Луценком від імені Володимира Гройсмана документ скоріше скидається на передвиборну програму,ніж на бізнес-план реформування країни»,- уточнює він. Тому,вважає аналітик,«новий Кабмін ризикує перетворитися на політичний театр,у якому інтереси людей і перспективи на майбутнє знову відійдуть на другий план».
«Але факт залишається фактом»
Історик і політолог Сергій Руденко («DW»),роздумуючи про наслідки офшорного «панамагейту» зазначає,що «Президент Порошенко у відставку не збирається. Він повністю переконаний у своїй правоті. Хоча фракція Радикальної партії на чолі з Олегом Ляшком вважає,що офшорна історія з Петром Олексійовичем тягне на імпічмент. Щоправда,ініціативу радикалів про скликання позачергової сесії Верховної Ради поки що ніхто не підтримав. Та й процедура імпічменту до кінця не розписана. Однак «панамагейт» вимагає не тільки формальних відмовок Порошенка». Відтак експерт пояснює: «Україна,декларуючи європейський вектор руху,повинна враховувати принципи співіснування влади та бізнесу в Європі. Можна безкінечно ображатись на голландців за їхній неєвропейський вибір щодо України,але факт залишається фактом: вони хочуть бачити поряд із собою країну,що грає за зрозумілими для них правилами». Як вважає Руденко,так звані «панамські досьє» вже змусили Петра Порошенка оголосити,що Україна відмовиться від використання офшорних рахунків. «Це поки що єдиний,але важливий результат скандалу,оскільки до цих пір практично увесь великий український бізнес користувався послугами офшорних компаній для мінімізації податкових виплат. І ось тепер Президент пообіцяв прикрити податковий рай для українських підприємців»,- резюмує він. На переконання аналітика,якщо в Україні досі «деолігархізація відкладалась. Тепер її час,схоже,все ж таки настав».
Як бачимо,минулий тиждень «створив» стільки проблем,що розв’язувати їх доведеться впродовж не одного року. А це означає,що Україна знову переконається в сутності китайського прокляття: «Не дай Бог жити в час змін». Скільки б при цьому не прокручувалася стара платівка з потойбічним голосом Віктора Цоя: «Я хочу перемен».
Чи відчує рядовий українець наслідки «посадки» на «потоки»,після відставки Яценюка,інших,прости,Господи,реформаторів? Відповідь добре відома. Навіть Михайло Саакашвілі,відвертий,м’яко кажучи,опонент ще чинного Прем’єр-міністра – і той зізнався у Фейсбуці,що після відставки Яценюка,«якщо чесно,підстав для хвилювання у мене більш ніж достатньо,на фоні договірняків і закулісних міжсобойчиків останніх днів». А нардеп Світлана Заліщук у тій же такі мережі,проконстатувавши,що «Яценюк пішов»,відтак нагадала: «На жаль,останні кілька місяців перевідставкової агонії він прожив у кредит в міжнародної довіри до української влади,у кредит втраченого часу на зміни,кредит і без того спустошених резервів довіри людей».
Про те,що ситуація в Україні не просто динамічна,що,цілком вірогідно,вона стане доленосною для нашої держави,намагалися акцентувати увагу і ЗМІ: «Як жити далі?» («ЛБ»),«На шляху до безодні» («УП»),«Долю асоціації не повинні вирішувати 20% громадян однієї країни – євродепутати» («ЄП»),«На сьогодні майбутня коаліція вже нараховує 226 голосів – нардеп від БПП» («5 канал»),«Від Порошенка чекають швидкого рішення щодо нового прем’єра Гройсману» («Главком»),«Конфлікт у Нагірному Карабасі: Президент Вірменії заявив про загрозу широкомасштабної війни» (УНІАН),«Піонтковський: після 5 квітня Росією править трійка – Путін,Золотов,Кадиров – з надзвичайними повноваженнями» («ГОРДОН»),«Порошенко під прицілом західних ЗМІ» (facenews),«А.Меркель і К.Лагард закликали до рішучої боротьби з корупцією в Україні» («УНН»),«У різних окупацій однаковий фінал» («День»),«Коментар: Офшорний рай як політичне чистилище для Порошенка» («DW»),«Казарін: «Головний окоп викопаний між тими,хто розуміє,що йде війна,і тими,хто це ніяк не зрозуміє» («Экономические известия»)…
Тож попереду – нові суворі іспити,які мають об’єднати принаймні більшість тих,хто ще сущий в Україні. Аби вкотре на стала актуальною апокаліптична біблійна констатація про час,коли живі заздритимуть мертвим.
У цій «кавалькаді» знакових дат – і «космічна» 12 квітня,коли у ВРУ розглянуть питання про відставку Арсенія Яценюка,а в Брюсселі оприлюднять офіційні дані щодо результатів референдуму. Та й наступні дні,коли триватиме політичний спектакль «Прем’єріада»,нагадають про актуальність Вакарчукової сумної пісенної істини: «Веселі,брате,часи настали».
На хвилі нових реалій тепер роль громовідводу негативу в особі Яценюка отримає безпосереднього Президент. А тим часом,екс-Прем’єр працюватиме,поза сумнівом,над реанімацією та нарощування свого рейтингу та готуватиметься до президентських виборів.
Але це вже буде завтра. Коли,можливо,чинний лідер США Барак Обама не повторюватиме запитання Дональда Трампа,свого вірогідного наступника в Білому домі: «Навіщо ми захищаємо Україну,коли навколо неї є й інші країни,які нічого не роблять?». Як і не дублюватиме свого зізнання,оприлюдненого під час церемонії вручення американської премії для журналістів: «Україна хоч і здавалася незалежною країною,але була клептократією,за ниточки якої Путін міг смикати». Будьмо!