Про це пише ІА Волинські Новини.До складу волонтерського екіпажу увійшли голова Волинської обласної організації Української Спілки ветеранів АфганістануГригорій Павлович,голова об’єднаної спілки учасників АТО Волині Олег Твердохліб,представник Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО Андрій Омельчук,колишній начальник штабу,перший заступник командира батальйону «Айдар»,а нині військовослужбовець Ігор Рицко та волонтер села Зубильне Локачинського району Віталій Лісецький.
 

Поспілкуватися із побратимами своїх синів поїхала й мама зниклих у зоні АТО братів-айдарівців,добровольців Володимира і Дмитра Хом’яків.
 

«Із самого початку заснування батальйону «Айдар» наша спілка воїнів-афганців опікувалась другою штурмовою афганською ротою. Й,за станом на сьогодні,у даному підрозділі несуть службу воїни-афганці. Тому ми не можемо залишатись осторонь проблем побратимів»,- розповів голова Української спілки ветеранів Афганістану Григорій Павлович.Так,волонтери допомогли військовим продуктами харчування,які вдалось зібрати завдяки громаді Волині та меценатам,а також медикаментами,аптечками,одягом тощо.Зі слів очільника волинських афганців,велика кількість учасників війни в Афганістані,які несуть службу в афганській роті батальйону «Айдар»,отримали поранення і контузії. Наразі серед ветеранів Афганістану Волинської області 150 чоловік захищає суверенітет країни у зоні бойових дій.Багато із них,пройшовши дві війни,відзначились неабияким героїзмом. Зокрема,посмертно звання Героя України з удостоєнням ордену «Золота Зірка» отримав заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану Олег Міхнюк. Окрім цього,бійця тричі нагородили орденом «За мужність» І-ІІІ ступенів.Але на жаль доля його склалася так,що,виживши після двох важких поранень у Афгані,20 серпня 2014 року він загинув під час бойових дій за містечко Новосвітлівка на трасі Краснодон-Луганськ у складі батальйону «Айдар».
 

Довідково: 31 травня 1984 року під Гардезом,намагаючись витягнути поранених товаришів з під прицільного вогню снайпера,Олег Міхнюк був важко поранений. 21 травня 1985 року отримав друге поранення під час проведення операції в Мараварській ущелині. Багато зробив для ветеранського руху і товаришів по службі. Всі зустрічі ветеранів-«афганців» через 20 років були організовані за його ініціативи.