Відомо про смерть у бою 11 воїнів. Інформація про деяких неповна. Наймолодшому із загиблих було 22 роки, найстаршим — 47. Про це повідомляє gazeta.ua.

Найгострішою ситуація була 18 січня — тоді Україна втратила 1 бійця і 10 отримали поранення.

За місяць поранення та бойові травмування отримали 32 захисників України.

2-3, 7, 11-13, 17, 21, 27, 29-31 січня обійшлося без поранених, за даними штабу операції Об’єднаних сил.

Російські окупаційні війська порушували режим тиші 230 разів.

Так, публікуємо список полеглих у січні 2020 року захисників України:

22 січня

Микола “Красний” СОРОЧУК

років: 22

родом: із села Чорниж Маневицького району Волинської області

залишилися: мати та сестра

Загинув під час обстрілу позицій зі стрілецької зброї у районі Водяного Волноваського району на Донеччині. Старший солдат, військовослужбовець 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Перший контракт на службу підписав 22 грудня 2015 року, трирічний. Брав участь у бойових діях поблизу Попасної, Новозванівки, Красногорівки, Мар’їнки, Новотроїцького. Вдруге на пів року уклав контракт 16 грудня 2019-го.

5 січня

Сергій ДИЧЕК

років: 47

родом: жив у райцентрі Волочиськ Хмельницької області

залишилися: мати, дружина й двоє синів

Автомобіль, у якому їхав, вибухнув на міні неподалік хутора Вільний на Луганщині. Ще один військовий був поранений. Боєць 130-го окремого розвідувального батальйону. На війні із 2014-го.

Сергій РАЦУН

років: 43

родом: із села Москвитянівка Полонського району Хмельницької області, жив у Славуті

залишилися: мати, троє братів, дружина, донька і пасинок

Загинув від кулі снайпера окупантів. Механік-водій 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. На початку 2014 року Сергій Рацун мобілізувався до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Воював у Дебальцевому. У травні 2016-го приєднався до 93-ї бригади, брав участь у боях у Кримському, Новотроїцькому, поблизу Авдіївки на Донеччині.

9 січня

Микола ДОВЖЕНКО

років: 23

родом: із села Цибулівка Великомихайлівського району Одеської області

залишилися: батько, сестра, брат, цивільна дружина та 5-місячна донька

Отримав тяжке поранення кулею калібру 5,45 мм поблизу Красногорівки на Донеччині. Втратив багато крові, помер за кілька годин у лікарні. Служив старшим стрільцем у 28-й окремій механізованій бригаді ім. Лицарів Зимового Походу. На військову службу за контрактом вступив 26 травня 2017 року.

15 січня

Олексій КУЧКІН (ВАСИЛЕВСЬКИЙ)

років: 24

родом: із села Первухинка Богодухівського району Харківської області. Жив у Кам’янському Дніпропетровської області

залишилися: мати, брат, дружина та її син

Отримав кульове поранення обличчя унаслідок пострілу снайпера окупантів у промзоні Авдіївки на Донеччині. Старший солдат, старший стрілець механізованого відділення мехбатальйону 92-ї окремої механізованої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка Олексій Кучкін загинув через місяць після свого весілля. У грудні 2019 року, під час відпустки, він одружився зі своєю коханою, з якою разом виховував її маленького сина від першого шлюбу. Взявши прізвище дружини, 24-річний боєць став Василевським. У травні 2016 року підписав контракт на службу в ЗСУ. Спершу служив у 133-му окремому батальйоні охорони і обслуговування ОК “Схід”, а у 2019-му перевівся до 92 омбр.

16 січня

Ігор “Хіма” ХІМІЧУК

років: 29

родом: загинув від кулі снайпера бойовиків поблизу Новозванівки Попаснянського району Луганської області

залишилися: мати, двоє сестер, дружина та малолітній син

Служив на посаді водія відділення забезпечення Чуднівського РВК. Звідти був відряджений до 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних запорожців, на передову. З початку 2015-го і до кінця 2016 року проходив службу в батальйоні оперативного призначення Гацгвардії імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Потім підписав контракт із ЗСУ.

18 січня

Валерій “Морячок” ЗАКУСИЛО

років: 32

родом: жив у селі Гуничі Овруцького району на Житомирщині, згодом – у Білій Церкві на Київщині

залишилися: батьки, дружина та дві доньки

Загинув від кульового поранення в голову у Попаснянському районі на Луганщині. Старший солдат 72-ї бригади ім. Чорних запорожців. Строкову службу відслужив у морській піхоті. В Збройних силах служив за контрактом.

19 січня

Олександр “Кеп”, “Погранець” СЛОБОДАНЮК

років: 47

родом: із Первомайська Миколаївської області

залишилися: батьки, сестра, двоє дітей і двоє онуків

Загинув від кулі снайпера окупантів поблизу хутора Вільний Луганської області. 7 січня він святкував день народження. Молодший сержант, командир мотопіхотного взводу у 72-й бригаді. Протягом 22 років служив у Збройних силах. На фронті воював від початку війни. Спершу служив у прикордонних військах, у 2015-2016 роках – у 80-й десантно-штурмовій бригаді. Згодом підписав контракт із 72-ю.

20 січня

Василь МУХА

років: 31

родом: із села Піски-Радьківські Борівського району Харківської області

залишився: батько

Загинув від поранень, отриманих у районі селища Опитне Ясинуватського району на Донеччині. Одна з трьох куль була снайперською і стала смертельною. Командир відділення 37-го батальйону “Запоріжжя” 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. 2014-го працював будівельником на півночі Росії. З початком війни повернувся в Україну й пішов добровольцем до військкомату. За мобілізацією служив у 92-й ОМБр. Двічі подовжував контракт. Останній підписав 19 січня 2019 року, до його завершення залишалося 10 днів.

 

26 січня

Євген ЩУРЕНКО

років: 41

родом: із селі Ліски Кілійського району Одеської області, жив у місті Кілія

залишилися: мати, брат, сестра, дружина та дорослий син

Загинув від уламкового поранення голови поблизу Красногорівки Донецької області. 27 січня йому виповнилося б 42 роки. Солдат, старший механік-водій у 28-й окремій механізованій бригаді ім. Лицарів Зимового Походу. Військову службу за контрактом розпочав 22 серпня 2019 року.

Антон “Капкан” ХОБА

років: 27

родом: із Шостки Сумської області

залишилися: батьки і брат

Підірвався на “міні-пастці”, так званій “монці” неподалік селища Північне Донецької області. Перший контракт на військову службу підписав 31 липня 2014 року. Долучився до лав 91-го окремого полку оперативного забезпечення, спершу на посаду сапера, згодом став командиром інженерно-саперного відділення. У тому ж році з групою добровольців з полку виїжджав на захист Донецького аеропорту. У 2016-2017 роках виконував бойові завдання на Світлодарській дузі у складі 53-ї окремої механізованої бригади. Повернувся на контрактну службу у травні 2018-го.