Аби отримати медичну допомогу,пацієнтам лікарні доводиться викликати «швидку» просто в медичну установу,бо ж лікарів там не докличешся. Зауважимо,що в Іваничівському районі постійно чергують дві бригади швидкої допомоги,і чи не щодня вони змушені рятувати людей в районній лікарні.Про це повідомляє Інформаційне агенство Волинські Новини. Фельдшер однієї з районних бригад «швидкої» розповідає,що через постійні виклики до лікарні вони ризикують не встигнути врятувати комусь життя поза межами населеного пункту,де це справді необхідно. «Ми приїжджаємо в лікарню,де працюють лікарі та медсестри,надавати медичну допомогу. Навіть поміряти тиск працівники медзакладу чомусь не можуть. Мовляв,не мають відповідних медикаментів та обладнання. Нещодавно ми приходили в лікарню надавати допомогу працівниці цього закладу – медсестрі. В цей момент у її кабінеті були медичні працівники,які могли поміряти тиск цій жінці чи щось їй вколоти. Виходить так,що ми приходимо на допомогу там,де є кому її надавати,ризикуючи не встигнути приїхати на виклик,де дійсно може знадобитися невідкладна допомога»,– скаржиться медик. Окрім того,він розповідає,що коли медперсонал «швидкої» зрозумів,що словами нічого не довести,то почав листуватись із головним лікарем закладу.
22-го квітня до лікарів районної лікарні звернувся мешканець Іваничівського району,47-річнийВолодимир Шаковський. За словами матері,у чоловіка впав тиск,тож він поїхав до медзакладу,який,між іншим,знаходиться за 30 кілометрів від їхнього села. Уже в лікарні Володимира скерували на рентген,де він просто в кабінеті лікаря втратив свідомість. «Ніхто – ні медсестри,ні лікарі – не надали йому жодної допомоги,натомість викликали «швидку»,прийшли фельдшери,привели мого сина до тями,та прокапали його. Тоді вже лікарі зібралися на консиліум,аби вирішити,чи варто приймати його в лікарню. Навіть не хотіли приймати,пропонували денний стаціонар,а ми живемо в 30 кілометрах від лікарні – не наїздишся. Нам довелося просити нашого сільського лікаря,щоб він приїхав і допоміг покласти сина в лікарню»,– розповідає жінка. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я №1008 від 30.12.2011 року,який регулює роботу лікарні,в пункті «основні завдання Лікарні» зазначається: 1. Цілодобове надання планової медичної допомоги хворим при виникненні загострень хронічних захворювань. 2. Цілодобове надання планової медичної допомоги відповідно до показань хворим з загостренням хронічних захворювань. 3. Надання в повному обсязі планової,спеціалізованої стаціонарної і консультативної медичної допомоги населенню території обслуговування. 4. Своєчасне та якісне проведення планового лікування хворих з використанням комплексу необхідних і доступних методів діагностики та лікування різних категорій хворих із забезпеченням принципів безперервності,послідовності та етапності,індивідуального підходу в організації та здійсненні лікування. Журналісти спробували зв’язатися з керівництвом лікарні та розпитати їх про ситуацію,яка склалася в підпорядкованому їм закладі. Проте ні головний лікар Петро Ципа,ні його заступник Руслан Шевчук на дзвінки не відповіли. В приймальні головного лікаря повідомили,що в п`ятницю робочий день скорочений. Проте згодом вже знайшли іншу відмовку,нібито керівництво перебуває на нараді,та додали,що на роботу ніхто з них не повернеться. І це – посеред робочого дня,об 14:30. Схоже,лікарів Іваничівської центральної районної лікарні дійсно знайти складно. І в робочий час вони,виявляється,мають важливіші справи,ніж організовувати роботу медперсоналу,який навіть собі надати першу медичну допомогу не в змозі.