Як інформує «Волинська газета»,зі 747 шкіл 149 – малокомплектних (це ті,наповнюваність яких дуже низька). Середня наповнюваність класів у таких закладах наразі – 11 учнів. Тоді як норма для малокомплектної школи – 30. Усе це причини для оптимізації мережі. Одна справа декларація намірів,інша – реальна робота. Робота триває повільно і важко. Громади малих сіл не погоджуються на закриття шкіл. Учителі бояться лишитися без роботи і коштів на існування. І мають усі для цього підстави. Так,за інформацією управління освіти облдержадміністрації,106 закладів зі 149-ти підпадають під оптимізацію. В результаті 700 працівників доведеться відпустити на вільний хліб. З них 200 пенсіонерів. Зрозуміло,що для цієї категорії про зобов’язання управлінців подбати про місце роботи ніхто й не говорить. А де працюватимуть ще 500? Як зауважили під час однієї з нарад у облдержадміністрації,є кілька варіантів: вихователь у шкільному автобусі,місце вчителя у сусідній школі.
Сьогодні вже зрозуміло,що усіх влада не працевлаштує,як би не обіцяла. Тому педагогом із малих сіл треба змиритися з реформою і,вочевидь,вже шукати роботу,зазначають журналісти видання. Паралельно влада робить акцент на закупівлі шкільних автобусів й розробляє маршрути довезення дітей до шкіл. На сьогодні,у місцевих бюджетах уже передбачено 10 мільйонів гривень на співфінансування придбання автобусів. Цього,кажуть,мало. 27 цільових мільйонів закладено у бюджеті. Їх треба використати (але гроші будуть виділені виключно на умовах співфінансування!).