«Я не належу до консервативних православних,- зазначає о. Георгій Коваленко. – Більш того,я не належу до Московського Патріархату – я належу до Української православної церкви. Така моя самосвідомість,самоідентифікація,моє бачення того,до якої релігійної спільноти я належу. Саме так нас виховував Блаженніший митрополит Володимир і ми це свідчимо».
На його переконання,«Московський Патріархат – це церква Радянського Союзу. Сьогодні в Україні ми якраз і маємо війну між СРСР,який намагається відродитися,і Україною,яка намагається зберегти свою незалежність. Патріотів міфічного Радянського Союзу в нас в Україні вистачає і без церкви. Так само в церкві є різні люди. І питання в тому,на що ми звертаємо свою увагу,і що ми висвітлюємо. Безперечно,очевидна певна неадекватність частини духовенства МП в Україні щодо нинішньої ситуації,відчувається певна орієнтація на чужий політичний центр,де церква фактично виступає «підпоркою» новітньої імперії. Але,з іншого боку,існує інша частина церкви,де священики,прихожани є патріотами своєї країни і вірними своєї Церкви».
Душпастир нагадує,що «коли почалася зовнішня агресія,церква всередині країни перестала бути авторитетом для зовнішніх. Більше того,її почали використовувати як інструмент,в тому числі того,що ми називаємо пропагандою чи «гібридною війною»… Як і суспільство,церква складається з різних людей,тому нам потрібно підтримувати такий формат єдності,який би допомагав відстоювати незалежність країни,а не призводити до конфліктів і протистоянь». Він також висловив свою думку з приводу повідомлень у ЗМІ,що до українських церков та монастирів прибудуть служити 1450 російських священиків та 700 семінаристів. «Щодо їх приїзду треба задавати питання до Міграційної служби,Міністества культури,СБУ,- сказав о. Георгій. – І як громадянин я вважаю,що все має відбуватися за законом. І якщо ці люди приїздять виконувати не релігійні функції,а вести підривну діяльність,то ними мають займатися служби,які існують за наші податки».
Роздумуючи про ситуацію в нинішнійУМЦ МП,протоієрей Ковеленко підкреслює: «На противагу «русскому миру»,нам самим варто бути києвоцентричними,не дивитись весь час у бік імперії – про що вона говорить і який задає порядок денний. Ми повинні формувати власний порядок денний і ніколи не маємо відрікатися від свого першородства,бо Русь – саме тут».
Він наголошує,що «людям,які працюють на києвоцентричну модель,потрібно об’єднуватися і підтримувати проекти одне одного. І відкривати суспільству те,що було приховано від нас протягом багатьох років імперською,радянською і російською пропагандою. Нам варто знати,хто ми,звідки,яка у нас історія,хто наші князі і де центр нашої країни і церкви».