Захід організував колектив Луцького будинку вчителя спільно з освітянами обласного центру. Таке вшанування ветеранів Другої світововї війни,які потрудилися також і на педагогічній ниві,тут відбувається вже 25 рік поспіль,хоча,звісно,з роками ветеранів приходить все менше.
Розпочав концертну програму виступ ансамблю ветеранів освіти Луцького будинку вчителя «Вишенька»,який виконав кілька пісенних композицій,зокрема відому пісню воєнних літ «Дороги».
Виступили перед ветеранами і наймолодші – вихованці луцького ДНЗ №5,а учасники гуртка «Мистецтво слова» Палацу учнівської молоді,продекламували вірші.
Діти також вручили ветеранам букетики квітів. Інструментальне пупурі на тему мелодій воєнних літ виконав гурт «Сузір’я»,дівчата з вокального квартету «Квіти Волині» заспівали композицію «Журавлі».
Своїми фронтовими спогадами ділилися і ветерани. Так,голова волинського комітету партизанів і підпільників Іван Глущук,розповів,що у партизанський загін у часи війни потрапив ще зовсім юним хлопчиком,згодом закінчив Луцький педінститут і працював вчителем історії.
А колишній вчитель луцької 17-ї школи Павло Шейко,брав участь у боях із Квантунською армією Японії. 18-річним хлопцем йому довелося впровдовж місяця навчитися керувати танком Т-34 та взяти участь у взятті міста Мукден у північно-східному Китаї.
Ветерани подякували організаторам заходу за увагу,не оминули вони у своїх виступах і сучасні події.
«Ми гордимося нашими хлопцями,які нині боронять Україну на її східних рубежах. Це – і наше виховання,вони наслідують наш приклад. І ми завжди будемо захищати нашу рідну землю,нашу Україну від усіх загарбників»,- сказавголова Волинського комітету партизанів і підпільників Іван Глущук.
Тих,хто загинув за Україну як у роки Другої світової війни і тих,хто віддав своє життя у зоні АТО,присутні вшанували хвилиною мовчання. І висловили щире сподівання,що над українською землю знову запанує мир,і припиниться війна.