На сьогоднішній день, 2 листопада, у церковному календарі Православної Церкви припадає день особливого поминання померлих – Димитрівська поминальна субота. Таких поминальних субот, відомих в церковній традиції як “вселенські батьківські суботи” в церковному році є декілька – М’ясопусна (в суботу передостаннього тижня перед Великим постом), в суботи 2-ї, 3-ї, і 4-ї седмиці (тижня) Великого посту, в суботу перед святом Трійці, а також у суботу, найближчу в часі до дня пам’яті великомученика Димитрія Солунського, який відзначається 8 листопада (26 жовтня за ст. ст.).  

Цей поминальний день був встановлений у 1380 р. після відомої Куликовської битви, з ініціативи князя Димитрія Донського, з метою вшанування пам’яті загиблих у битві православних воїнів.

Загалом, православна традиція присвячувати особливому поминанню померлих саме суботи пов’язана, певною мірою, зі значенням цього дня у Старому Завіті. У старозавітні часи (як і нині в іудеїв) сьомий день тижня – субота був присвяченим Богу днем відпочинку та спокою. Це пов‘язано, зокрема, із історією Створення Світу, коли як відомо з книги Буття, Бог, створивши світ упродовж шести днів,  на сьомий день відпочив: “і поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив”(Бут. 2:3). Отож, вшановуючи як вихідний день неділю – день Воскресіння Христового, Церква, в добовому колі богослужінь, відзначає суботу як день присвячений усім святим, які досягли заспокоєння у Господі (паралель із суботнім спокоєм). Таким чином, цей день вказує на вічний блаженний спокій, який чекає вірних слуг Божих у єдності із Богом. Тому і присвячена субота пам‘яті і прославленню святих, що насолоджуються блаженством в обителях Отця Небесного, а також усіх у вірі спочилих. Таким чином,  субота і присвячена пам’яті померлих, за яких Церква підносить молитви, щоби і вони досягли “заспокоєння у Бозі”, тобто щоб Господь простив їм гріхи їх вільні і невільні та дарував їм Царство Небесне.

У традиції Римо-Католицької Церкви днем особливого вселенського поминання померлих є 2 листопада – наступний день після відзначення пам’яті Всіх святих. Цей день позначений у церковному календарі Західної Церкви як “День поминання душ померлих вірян” (лат. Commemoratio оmnium fidelium defunctorum). Цей поминальний день був введений до церковного ужитку аббатом відомого Клюнійського монастиря у Франції Оділоном Клюнійським в усіх храмах бенедиктинського аббатства Клюні у Франції у 998 році. З часом ця традиція поширилася в усій Римо-Католицькій Церкві.

Отож, цього року 2 листопада пам’ять померлих вшановують  як східні, так і західні християни.