«Що відрізняє справжню опозицію від несправжньої? Наявність стратегії розвитку країни,- стверджує політолог Вікторія Подгорна. – Саме навколо цього принципового питання і повинні об’єднуватися опозиційні сили». Натомість,на її думку,«вітчизняну опозицію радше хвилюють питання власних партійних або корпоративних інтересів… Їх більше цікавить перерозподіл ресурсів,бюджетів,видатків тощо».
Наголошуючи,що в центрі цивілізованої політики завжди має стояти суспільний розвиток,Подгорна констатує: «У нас рішення пропонуються суто в патерналістському або популістському дусі. Опозиція демонструє найгірші зразки пострадянської політики,які є в Росії і залишаються в нашій олігархічній системі. Це взагалі не опозиція,оскільки вона не пропонує жодної альтернативи. Риторика нічого не варта в умовах нинішньої кризи,війни і тих ризиків,які стоять перед Україною».
А відтак вона висловлює здивування,«навіщо країні опозиція,яка грається маніпуляціями,політичними метафорами та алегоріями?». На переконання політолога,«опозиція має сенс тоді,коли вона стимулює чинну владу,пропонуючи кращі рішення. Лише в такому разі вона є конструктивною частиною ефективної політичної системи. Якщо опозиція співпрацює з владою,влаштовуючи закриті «договорняки»,а потім задля шоу влаштовує риторичну тираду про підвищення цін,пропонуючи деколи зовсім абсурдні речі,то це хіба опозиція? Це гра політичного класу,який необхідно повністю оновити».