Як розповіла директор першого на Волині ботанічного саду «Волинь» Оксана Соломонюк,журналістам сайту «район. Луцьк»,сад створили у 1977 році,коли за ініціативи колективу Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки. Міськрада виділила 10 га землі поблизу річки Сапалаївки – парку імені маршала Ворошилова. У 83-му саду надали статус пам’ятки природи загальнодержавного значення. У 2001 році сад розширився: до нього приєднали 10 гектарів парку поблизу вулиці Потебні.
Зі слів Оксани Соломанюк територія біля Сапалаївки не закріплена за університетом: частину забудували,а решта – то водоохоронна зона,яка не можу бути у будь-чиїй власності,кажуть чиновники. Тому сьогодні у віданні Східноєвропейського національного університету – тільки 10 гектарів землі поблизу вулиці Потебні та річки Стир. Саме на цю землю університет має державний акт. І саме це сьогодні можна по праву називати унікальною природною пам’яткою – ботанічним садом «Волинь»
Попри те,що сад виник там самостійно,він має кілька десятків різновидів рослин,серед яких трапляються і червонокнижні. Директор ботанічного саду стверджує,що природа сама потурбувалася про те,аби у Луцьку з’явилися рослини,які рідко ростуть на території Волині.
«Сад ніхто планово не засаджував. Там є місцевість,яку облюбували рослинки з «Червоної книги». У нас на Волині вони рідко ростуть,а там їм добре»,– розповіла Оксана Соломонюк.
Для лучан зелена зона приваблива не тільки рослинним різнобарв’ям. З саду відкривається чудова панорама Старого міста,а Стир,що протікає поблизу,робить територію ще мальовничішою.
Зараз ботанічний сад залишається одним з улюблених місць для розваг лучан. Це чудове місце,де можна відпочити від шумного міста та надокучливої інфраструктури. Зелень,чисте повітря та тиша,яку так рідко знайти у сучасних містах,сприяють не абиякій популярності зеленої зони.
Щоб зробити цю територію не тільки приємним місцем відпочинку,а садом з численними різновидами флори та креативними рішеннями проектантів,дирекція вирішила залучити до співпраці спонсорів.
Допомагали у розробці проекту майбутнього саду колеги з Німеччини. Директор «Волині» говорить,що подавати заявку на фінансування проекту Євросоюзом потрібно було після виконання певних робіт. Наразі ж у зв’язку з економічним становищем у країні,грошей на початок робіт не знайшлося.
«Потрібно було хоча б відсотків 30 виконати,тоді можна було б подавати заявку на конкурс фінансування Євросоюзу»,– зазначила Оксана Соломонюк.