Стаття Галини Мурсалієвої «Групи смерті»,що була надрукована 16 травня у «Новій газеті»,стала шоком для багатьох батьків. У ній детально досліджено,як діє диявольський механізм доведення дітей до самогубства за допомогою сотень і навіть тисяч груп спільноти «ВКонтакте»,де так люблять «зависати» наші підлітки. Хоча в Росії ще з 1 листопада 2012 року набув чинності закон про позасудове закриття сайтів,які містять дитячу порнографію,інформацію про виготовлення та місця продажу наркотиків або таку,що підштовхує до самогубства,масштабність суїцидальних груп в соцмережах вражає.
«Любишь все запретное? Порезы и кровушку? Жми на нож»
З листопада 2015 по квітень 2016 року в РФ 130 підлітків вчинили самогубства у різний спосіб,але за схожим сценарієм,викладеним у багатьох закритих групах «ВКонтакте». І жахливий конвейєр продовжує працювати. «Організація (Роскомнадзор) закриває групи із закликами до суїциду тисячами. Але це таке решето: на місце однієї закритої миттєво виникають інші. механізм відточений,називається «Інвайт»: «У кожної з цих груп ,як тільки вони закриваються,з’являється оголошення,наприклад таке: «:Инвайт в Madness. 100 руб. Пожизненный инвайт в частную группу. Скриньте ваши переводы или фотографируйте чеки. При возможном бане группы вы будете восстановлены при предъявлении…» Тобто діти зразу ж знайомляться з тим,як не випасти з групи,коли її закриють. 100 рублів — і грайте далі у смерть».
Для багатьох людей,далеких від Інтернету та всіляких його забав,у цих нетрях розібратися важко. У мене від прочитаного пробігли мурашки ,бо теж маю доньку-підлітка,яка любить у соцмережах якісь «прикольні штучки» пошукати. Тому відразу влаштувала дитині допит і попросила показати в телефоні її сторінку ««ВКонтакте».
— Ти малюєш метеликів і китів? — обережно поцікавилася.
—Які кити,мам? До чого тут кити?
Довелося пояснити,що саме метелики й кити є найпоширенішими символами у суїцидальних групах,бо метелики живуть тільки один день,а кити викидаються на берег,тобто є спорідненими душами самовбивць. Тому в назвах багатьох таких груп фігурує слово «кит». Пропоную їй разом пройтися по назвах і почитати головні посили чатів. Зізнаюся,від прочитаного й побаченого довго не могла відійти. Навіть не уявляла,в якій брудній вигрібній ямі порпаються наші діти. Не кажу вже про далеко не витончені російські матюки,без яких важко уявити спілкування в соцмережах. Таке враження,що це матюччя використовується навмисне,аби підготувати ще не захаращену брудом дитячу душу до чогось страшнішого.
Донька відверто зізналася,що її дістали ці заупокійні мотиви на кшталт «жизнь не удалась,«меня никто не любит» і т. д. Ось лише частинка груп,які ми «нашарили» за кілька хвилин: «Ненавижу»,«Пустота»,«Dау69»,«Твою подругу по кругу»,«Подростки испорченного поколения»,«Есенин»,«Переизбиток любви»,«Танцуй мой океан»,«Мам,я пьяная»,«Тварь»,«Дура»,«Любил 15 минут назад»,«Влюбись и страдай»,«Ми дети печальной епохи,«Боль»,«Пьяная моя любовь»,«Немая любовь» «Пьяний подросток»,«Любил 1 минуту назад». І такої маячні —не перерахувати. Не треба бути великим психологом,щоб зрозуміти,на кого вони розраховані: на підлітків з їхньою кризою перехідного віку,з досвідом першого невдалого кохання чи сексуального досвіду,з нерозумінням батьків і школою,яка «задовбала». «Тебя бросил парень? Устала от учёбы? Часто сидишь в Вк? Никто не пишет? Загляни в Темная сторона меня,там кое-что есть для тебя»» — заманюють «Записки сумашедших» . Такими питаннями ніби між іншим пересіяні майже всі групи,в які ми заходили і які мають десятки тисяч підписантів. Тобто всі ці душещипательные истории» перечитує маса молодих людей. Хтось просто посміється і пропустить мимо вух,а слабший зачепиться й піде далі,як накажуть новоявлені «душпастирі». А далі таємничий «хтось» підкидає список фільмів про підлітків з депресією — «Зал Самоубийц» ,«Безумие» «История странного подростка»,«Оторва»,«Маниакальный»,«Параноид парк» ,«Реквием по мечте» і т. д. Або віршики на кшталт:
Девчонка малая сидит у окна. Ей хочется прыгнуть. Она тут одна. Ей хочется счастья,но счастья здесь нет. Девчонке всего-лишь четырнадцать лет.
Більшість подібних звернень адресується дівчаткам,бо саме їх,на думку тих,хто по той бік екрану веде цю гру,кидають хлопці. Через те й депресують юні леді. У мужчин в цьому сенсі завжди є право вибору. Не важко вирахувати,що режисерами цих суїцидальних ігор є,здебільшого,чоловіки,хоч вони ховаються за жіночими псевдонімами. Щоб втертися у довіру до потенційних жертв. Спочатку,коли заходиш в чат будь-якої групи,ніби все мило,прикольно,навіть весело й нічого страшного чи потойбічного. Корисні поради,приємні фото котиків-собачок,анекдоти,влучні крилаті вислови,перефразовані на сучасний лад,якими так люблять похизуватися одне поперед одним підлітки. І тільки потім,ніби між іншим,виринає те,заради чого варилася вся ця каша: «Ты девочка? Тебя предали друзья? Бросил парень? Часто слушаешь грустную музыку? Тогда подписывайся на «киты плывут вверх».І адреса,куди перейти за дружньою порадою.
Комусь порадять кинутися під потяг,хтось стрибне з мосту чи даху
Коли поранена зрадою дівоча душа клюне на заклики друга з мережі,або навіть зіграє звичайна дитяча цікавість,включається наступний етап заманювання й «душевних» бесід-навіювань. У хід ідуть фотографії з порізами і шрамами,відповідний музичний супровід ,вірші-речівки на кшталт: «закрой уши,никого не слушай. режь себя,ну же. ты никому не нужен»,«Любишь все запретное? Порезы и кровушку? Жми на нож». Наголос постійно робиться на тому,що ти нікому в цьому житті не потрібен,що нікому до тебе немає діла,ти підеш і ніхто цього не помітить. Тобто ти зайвий у цьому світі. І нехай тебе можуть позбавити свободи,але ніхто не може позбавити тебе смерті.
Після цього починається третій,вирішальний етап,коли жертва опиняється в лабетах маніпуляторів закритих груп остаточно й залишається тільки вибрати спосіб,в який вона піде з цього життя. Їй підкажуть,як красиво «выпилиться»,тобто померти на їхньому сленгу. Комусь порадять кинутися під потяг,хтось стрибне з мосту чи даху багатоповерхівки,а хтось за інструкцією перетворить банальний напій,який ми споживаємо щодня,в отруту чи надихається випарами побутового хімічного засобу . Все залежить від фантазії Його…
Скільки молодих людей і підлітків в Україні стали жертвами цього диявольського експерименту — наразі невідомо. Принаймні така статистика ніде не траплялася та й навряд чи вона є. Зате час від часу ми здригаємося від повідомлень кримінальної хроніки,в якій фігурують діти-самогубці. 11 травня у Львові 15-річний хлопець ліг на залізничну колію на станції Підзамче і зняв свою смерть під колесами потяга на відео. Хлопець був хорошою,доброю дитиною,не конфліктною. Хтось із його друзів сказав,що “у нього стався якийсь “здвиг”,того,що він робив,ніхто не розумів”. 15 лютого цього року у місті Олександрія Кіровоградської області 14-річна дівчинка теж кинулася під потяг. На руці дитини був напис ручкою «Зустрінемося на небесах».
Ця біда докотилася не лише до наших міст,а й сільські діти,ніби не такі «продвинуті»,як міські,теж стають завсідниками інтернет-груп,які пропагують насильство і смерть. Минулої осені на Волині в селі Баїв Луцького району з інтервалом у 24 дні повісилися дві дівчинки-старшокласниці. 31 жовтня у день Хеловіна,на яблуні повісилася 11-класниця. А вже 24 листопада у батьківській спальні у такий самий спосіб покінчила з життям її подруга-дев’ятикласниця. Мама забрала в неї телефон,а дівчинка по дорозі зі школи подзвонила кудись з чужого і стерла контакт. Прийшла додому,відправила молодшого братика у магазин,а коли він повернувся до хати,сестра вже була у петлі.
Коли почали розслідувати ці трагічні випадки,виявилося,що дівчата розповідали подругам,що читають популярну й культову у підлітків книгу «50 днів до мого самогубства» Стейс Крамер. Читають,але бояться дочитувати. Заходжу в Інтернет і знаходжу море інформації,відгуків і груп прихильників цієї книги. Її продають,дарують,обговорюють,ніби це роман лауреата Нобелівської премії. І тільки деінде є застереження,що цю книгу не варто читати особам з нестійкою психікою. Зрозуміло,чому з неї зробили культ ті,хто заманює незрілі дитячі душі в інтернет-лабета.
Директор Баївської школи Олександр Соколов розповів,що вчителі помічали дивну поведінку Валі та молодшої на два роки Наталки.
—З батьками говорили,що поведінка дітей стала не така. Я сам казав: «Дивіться,бо втратите дітей». Хоча мав на увазі інше,а не смерть…,—згадує Олександр Євгенович. — За два тижні до смерті Наталі ,коли вже похоронили Валю,спілкувався з мамою,казав,що на уроках спить,дивні фото скидає в мережу.
Дитина щодня отримує свою дозу інтоксикації від інтернетівських звалищ
Співпадінь у цих багато і це вказує на те,що ці смерті відбувалися за одним сценарієм. Обидві дівчинки повісилися на шарфах,були однаково зав’язані вузли,написали майже ідентичні передсмертні записки. Валя написала «Іду до тата»,бо в неї помер батько кілька років тому,а Наталя —«Іду до Валі». Під час слідства входили в систему «Вконтакте»,де діти переписувалися,і знайшли чоловіка,який спілкувався з дівчатами під жіночим іменем. Зрозуміло,розслідування результатів не дало. Кримінальні провадження,відкриті за фактами доведення до самогубства,закриті. Правозахисна система абсолютно безпорадною перед справами такої категорії. І не лише українська. В Росії такі справи теж закриваються і мисливці за дитячими душами та режисери цих чорних «забав» залишаються непокараними. Нещасні батьки,які втратили дітей,намагаються достукати до поліції,але їх не чують. Легко порадити батькам: «Стежте за своїми дітьми». Переважна більшість дітей,які піддалися цим зловісним маніпуляціям,були із благополучних сімей. «Психологи,які закликають просто любити дитину і більше нічого не робити,навіть не уявляють,як вони відстали від життя. Ви можете бути батьками,які все розуміють і все приймають,але ваша дитина щодня отримує свою дозу інтоксикації від цих інтернетівських звалищ. У неї в руках гаджет,у вухах навушники. Вона не розповість тепер про те,що відбувається: їй суворо заборонили це робити,це теж одна з умов для прийому на третій рівень інтерактивної гри в закритих групах. А ще заборонили не відмічатися в групі протягом 48 годин—під страхом вигнання. Знаєте чому? Через 48 годин те,що в людину планомірно й продумано впихали,може вийти,як наркоз. Людина стає здатною сприймати іншу інформацію,у неї може увімкнутися критичний розум. Це — метод секти»,—попереджає російська журналістка Галина Мурсалієва,на публікацію якої ніби-то дуже оперативно зреагувала поліція Санкт-Петербурга,порушивши кримінальні справи. Почали також об’єднуватися батьки,чиї діти стали жертвами психологічних маніпуляцій у соцмережах,щоб порятувати інші невинні душі від загибелі.
…Занурившись у цю фабрику смерті,мені,дорослій людині з міцними нервами,стало не по собі. Вночі снилися якісь символи,значки,паролі,незрозумілі картинки,а в підсвідомості звучали упадницькі віршики. І це я тільки один день посиділа в цих чатах. А що відчувають діти,які ночами не сплять і постійно читають всю цю беліберду? Навіть уявити страшно. Не дарма майже всі підлітки,які вчинили самогубства,були постійно невиспаними. Багато з них прокидалися о 4 годині 20 хвилин,щоб зайти в закриту групу,яка так і називалася «Разбуди меня в 4:20». Як захистити дітей від цього диявольського експерименту? Інтернет же повністю не заборониш. Тотальний контроль — теж не вихід. Очевидно одне—ми повинні спрацьовувати на випередження. Про проблему,яка може набрати загрозливих масштабів,треба говорити з батьками,шкільними психологами і вчителями,священиками й правоохоронцями. Треба блокувати інтернет-ресурси ,які пропагують жорстокість,насилля й самогубство,вносити зміни до законів і посилювати відповідальність за психічне насильство. Як на мене,я взагалі російський ресурс «Вконтакте» в Україні заблокувала б. Не було б великої втрати. Не можна робити вигляд,що нічого не відбувається. Бо у всіх нас є діти й ми хочемо,щоб у них було майбутнє,щоб вони вміли радіти,вчилися долати труднощі й проблеми з гідністю. І усвідомлювали,що життя,подароване людині Богом — найцінніший дар.
Фото із соцмережі. Такі картинки у групах «Вконтакте» — на кожному кроці.