У своєму рішенні ЦВК посилалася на дію Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”,що був прийнятий Верховною Радою 9 квітня 2015 року.
Нагадаємо,відповідно до пункту 8 частити 1 статті 60 Закону України “Про вибори народних депутатів” Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі: “висування кандидата (кандидатів) у депутати від партії,яка здійснює пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів,їхньої символіки та щодо якої в установленому Кабінетом Міністрів України порядку прийнято рішення про невідповідність її діяльності,найменування та/або символіки вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Окрім того,Михайло Кононович не вказав у біографії місце роботи та займану посаду. А у заяві висуванець КПУ не вказав,що у разі обрання народним депутатом відмовиться від діяльності,що несумісна з мандатом народного депутата.
Зауважимо,що Михайло Кононович уже має досвід змагання за мандат народного депутата. Під час чергових у 2012 та позачергових у 2014 роках виборів народних депутатів України він йшов за списком Комуністичної партії (під номерами 76 та 95 відповідно). Однак до Верховної Ради так і не потрапив. Втім,здобув досвід помічника народного депутата – працював з депутатами від КПУ Андрієм Найдьоновим (6 скликання) та Олександром Присяжнюком (7 скликання).