Марина Ставнічук вважає,що події останнього часу «руйнують картковий піар-будиночок «перемог»,завдяки яким керманичі країни вимальовують в уяві народу свої досягнення у боротьбі із злом». На її погляд,українській владі доведеться все частіше реагувати на те,що замість поняття війна використовується термін АТО. Ставнічук нагадує,що у доповіді Спеціального доповідача Кристофа Хайнса,наданій секретаріатом Генеральної асамблеї ООН Раді ООН з прав людини,прямо вказується: «Трактування конфлікту як антитерористичної операції призвело до значної плутанини між спостерігачами та,в деяких випадках,як здається,між самими учасниками,– в тому,які норми внутрішнього та міжнародного права застосовуються та хто в системі державних органів – поліція,розвідслужби чи армія – керує військовими діями уряду на сході України…». При цьому,констатує вона,«в українському інформаційному просторі,що формується владою,намагаються не помічати цю Доповідь,з огляду насамперед на те,що це дуже невигідне застереження ООН щодо дій самої української влади».
 
Роздумуючи про миротворчі плани,Ставнічук у розділі «Останній бастіон» нагадує про «трагедію,що спіткала Францію в ті буремні часи і стала результатом подвійної дипломатії,спроб загравань з Гітлером і купи «миротворчих планів. Ця подія,за іронією долі,сталась майже в цей час – у травні 1940 року. Маю на увазі Дюнкерк,де в полон потрапили 40 тисяч англо-французьких солдат,десятки тисяч були вбиті. Невеличка частина суші,у яку Вермахт загнав рештки французьких та англійських військ. Франція була вже окупована. Дюнкерк був останнім бастіоном,з якого не було виходу – позаду було море. Це була наймасштабніша операція з евакуації військ в Британію».
 
А відтак вона резюмує: «Здається,що нині українська влада заведена саме у такий стан. Зовнішня політика правової невизначеності та внутрішня,– з тотальною делегітимізацією усіх політичних і правових процедур та схильністю до диктаторських проявів,– вже затисли правлячу еліту на невеличкому острівці. Позаду – втрачені можливості,нездійсненні обіцянки,рейтинги,що тяжіють до нуля,пограбований народ,знахабнілий агресор та друзі,що втратили довіру. Попереду – лише море».
 
Бажаючи вдалого нового політично-насиченого подіями тижня,Ставнічук попередньо зауважує: «Цікаво,як відбуватиметься евакуація… Але це в перспективі».