Вже у мирному житті серце 43-річного волинянина не витримало.
 
Він чесно виконував свій громадянський обов язок,служачи у Збройних Силах України. Настоятель ощівського храму отець Роман Світлик пригадує розповіді солдата про те,що служив він на машині швидкої допомоги,вивозив поранених з-під вогню,сам не раз був обстріляний,показував і свій автомобіль,пробитий кулями та осколками… Був і контужений.
 
Війна наздогнала його вже вдома…
 
Сиротою залишилися старша донька та шестирічний синок Богданчик,який має важку хворобу.
 
В Ощеві Олександр придбав дім для своєї родини,він і його дружина – лучани,Олександр відвідував Свято-Покровський храм Луцька. Там же хрестив і свого сина.
 
Відспівали ж його у храмі Ощева. З благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта чин похорону звершив голова єпархіального інформаційно-просвітницького відділу протоієрей Валентин Марчук.
 
А похоронили Олександра Міхєєва на луцькому міському кладовищі у Гаразджі поруч з могилою його батька. Сюди провести його в останню земну дорогу приїхали представники місцевої влади з Ощева,бойові побратими Олександра,мешканці села,яке стало йому близьким і рідним,і якому і він став близьким та рідним.