Передовсім Юрій Чорноморець підкреслює,що «Всеправославний Собор закінчився провалом ще до його початку». Він констатує,що,на жаль,«поки що ми є свідками фундаментальної кризи православ’я: при спробі продемонструвати життєспроможність існування Православної Церкви без єдності з Римом виявлено повну нежиттєздатність православ’я. Це катастрофа,гірша за 1054 рік,і що буде далі сказати сьогодні неможливо. Але те що православ’я вже ніколи не зможе хвалитися власною соборністю – це факт. І що це втрата православ’ям своєї ідентичності – це теж факт».
 
Релігієзнавець висловився і про ситуацію в Україні у контексті ролі УПЦ. На його думку,в цієї Церкви «шлях був. Можливо,обережних реформ,не таких швидких,як хотілося,але хоча б якихось. А другий шлях – деградації,смерті,кризи. УПЦ спішно по ньому рухається. Втрачено авторитет в очах держави,суспільства,всередині самої Церкви». А відтак пояснює: «Здобутків за часи правління Митрополита Онуфрія не видно ніяких,все,що ми бачимо – виключно інформаційна війна УПЦ проти всіх. Вона є продовженням інформаційної війни РПЦ проти українських Церков,як і війни РФ проти України».
 
На думку Чорноморця,«якщо УПЦ бере активну участь в інформаційній війні проти України,то нічим хорошим для неї це не закінчиться. Якщо керівництво не збирається залишатись на території України,то вони роблять все дуже логічно. Якщо ж вони залишаться,то на них чекає та сама смерть,як у випадку Комуністичної партії…УПЦ в єдності з РПЦ – це останній рудимент Радянського Союзу. Не може у нас бути спільних армій,спільних політичних партій з Росією,не може бути і спільної Церкви. Тому ця єдність з РПЦ повинна зникнути».
 
Чорноморець наголошує: «Подальше перебування українського православ’я під омофором Москви є абсурдним і злочинним… Зберігати ту ситуацію,яку ми маємо,неможливо».