Наразі до територіальної громади з центром у селі Рівне просяться лише Столинсько-Смолярівська та Полапівська громади,а інші потенційні її члени ще вижидають. Є ідея взагалі створити одну об’єднану територіальну громаду з центром у Любомлі,але на думку Володимира Крижука,котрого земляки вже не перший раз обирають очільником рівненської громади,то не є перспективною справою. Рівне б приєднало до себе території Забузької,Столинсько-Смолярської,Гущанської сільрад,маючи для того відповідну інфраструктуру,адмінприміщення,соціальний пакет. А головне,що мають на своїй території митницю у Ягодині.
 
У делегації Хелмського повіту був і один з найстаріших війтів – Вєслав Радентяк,вуйт гміни Лєсньовіце,на цій посаді він вже 31 рік! Пережив різні реформи,і у Польщі,каже,децентралізація відбувалася швидше добровільно-примусовим,ніж добровільним способом. Ото взяли і,образно кажучи,провели циркулем по карті,визначаючи межі об’єднаних громад. Але децентралізація – це,вважає пан Вєслав,це те,що потрібно було робити,тим більше,що гміни отримали усі потрібні їм повноваження,і наразі,що гміна у Лєсньовіцах,що Люблін чи Варшава – то є рівноправні партнери процесу.
 
«Любомльчани готові писати міжнародні проекти з поляками,тому сільським головам під час зустрічі було рекомендовано визначитися з напрямками співпраці. Власне,Любомльський район на Волині є прикордонним,чимало сільських рад мають партнерські стосунки з гмінами у сусідній Польщі,обмінюються делегаціями на свята і т.п. Але нам таки ще є багато чого вчитися у місцевого самоврядування Польщі,навіть не зважаючи на те,що полякам у децентралізації дуже допомогли кошти Євросоюзу. Але вони скористалися шансом змінити своє життя сповна,вважає Володимир Крижук»,- зазначає Наталія Малімон («День»).