Андрій Бадзюнь – економіст за освітою. Має досвід роботи як у виконавчій владі,так і в сфері місцевого самоврядування. На його думку,європейську Україну можна побудувати тільки тоді,коли ефективно та по-європейськи запрацює місцева представницька влада.
 
…відповідаєш за кожну обіцянку результатом
 
– Пане Андрію,окрім районної ради ,ви за списками ВО “Свобода” були обрані до обласної ради,але надали перевагу представницькій владі в районі. Чому такий вибір?
 
– Згідно із законом,таке рішення є партійне,іншими словами – колегіальне. Ми вирішили,що таким чином я принесу більше користі для громади. Депутат обласної ради від нашого району є – це свободівець Олександр Бик. Ми з ним добре знаємо проблеми іваничівців. Разом їх стараємось вирішувати і доносити до області. А фракція ВО «Свобода»,яку очолює голова обласної організації ВО «Свобода» Анатолій Вітів,представлена справжніми патріотами-націоналістами та однодумцями. На мою думку,немає значення,де працювати. Головне,працювати чесно,ефективно і служити народу.
 
– А де працювати комфортніше і цікавіше: у РДА чи в раді,адже у вашій кар`єрі є період,коли ви очолювали виконавчу владу в районі. Як оцінюєте сьогоднішні стосунки представницької та виконавчої влади?
 
– Мені випало так,що,будучи головою РДА,я працював без заступників і голови районної ради,бо очільник представницької районної влади (також «свободівець») Віктор Вілентко захищав цілісність України в так званій зоні АТО. Це був важкий час: розпал російської агресії. Мені довелося хоронити бійців,втішати вбитих горем батьків. За той час змінилося керівництво ОДА. Це вплинуло на роботу…
 
Якщо чесно,то у раді направду комфортніше. Ти себе тут відчуваєш більше наближеним до людей,і вони тобі якось більше довіряються і вірять. Але й відповідаєш за кожну обіцянку результатом. Бо ж люди дають тобі оцінку,вони тебе обрали,тобі повірили,з тебе і запитують. А всі рішення – то колегіальна справа. А стосунки? Стосунки ділові. Можна сказати порозуміння є. А так як немає очільника виконавчої гілки влади,то відповідальності значно більше.
 
– Часто буваєте на сесіях в обласній раді. Чи суттєво відрізняється робота обласних депутатів від районних? Що можна було б запозичити з досвіду обласної ради,а чого в себе на сесіях бачити би не хотілося?
 
– Район – це частина області. Щоб ефективно працювати у районі,потрібно розуміти як функціонує обласна влада. Через фракцію ВО «Свобода» в облраді намагаємося відстоювати інтереси району. Бо ж не все можна вирішити,працюючи тільки в межах Іваничівщини. Робота обласних депутатів майже нічим не відрізняється,просто питання,які розглядає обласна рада – більш ширші і об’ємні. Можливо,не так детально обласні депутати знають про проблему кожної громади,як районні. Адже районні депутати живуть у цих громадах. Як і обласна рада ми працюємо відкрито. Отож суттєвої різниці немає.
 
– Яким політичним силам надали перевагу мешканці Іваничівщини на виборах до районної ради? На скільки політика впливає на роботу ради і чи повинна вона мати вплив,з Вашої точки зору?
 
– У нашому районі перевагу виборці надали представникам ВО «Свобода». Також депутатський корпус представляють ще чотири фракції: ВО «Батьківщина»,УКРОП,БПП «Солідарність» та найменша фракція «Радикальна партія Олега Ляшка».
 
Не секрет,що найпершим завданням для мене було згуртувати депутатів навколо головного – вирішення назрілих життєвих інтересів територіальної громади району. І хочу відзначити,що депутати районної ради сьомого скликання налаштовані на конструктивну співпрацю,для них характерні взаємна вимогливість,продуктивна робота для громади і її розвитку. Звісно,кожна політична сила має своє бачення і своє переконання. «Свобода» – це ідейна політична партія з чіткою програмою та баченням розвитку України. Але поки що нам вдається працювати виважено і на спільний результат.
 
Уряд не створив привабливого клімату для розвитку економіки
 
– В яких напрямках сьогодні розвивається економіка Іваничівського району і що від цього розвитку має районних бюджет?
 
– Основою економіки нашого Іваничівського району є все-таки агропромисловий сектор,адже в нас діє 15 агроформувань,близько 43 фермерських господарств та 270 одноосібних селянських господарств,які отримують 3 і більше корів. Гордість району – ТзОВ «Старий Порицьк»,що займається популярним сьогодні – органічним веденням господарювання у галузі тваринництва і рослинництва. Розвивається й промисловий сектор району. Одним із бюджетоутворюючих підприємств району є ВАТ «Павлівський пивоварний завод»,відомий не лише в нас у районі чи області,а й за межами України. Уже цьогоріч вироблено валової промислової продукції на суму 7,8 млн грн. При цьому вироблено 44,2 тис дал пива,74,5 тис дал мінеральної води та 1,2 тис дал солодкої води. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій,залучених в економіку району за весь період інвестування,на сьогоднішній день становить 817,5 тис доларів США. Також з початку цього року в економіку району освоєно 10,9 млн гривень капітальних інвестицій (або в середньому 339,1 гривень на одну особу). Отже район живе і розвивається.
 
– Якими ви бачите реальні перспективи нововолинських шахт? Питання більш ніж дотичне до Іваничівського району,бо його мешканці працюють на копальнях.
 
– Ситуація у вугільній галузі станом на сьогодні невтішна. Адже працює лише дві шахти: № 9 та “Бужанська”… Звісно,що ситуацію виправити може завершення будівництва шахти № 10,де згідно з проектом мало би працювати 4 лави. На сьогодні об’єкт готовий на 85%. Про швидке завершення мова не йде. На цій шахті на “відкатах” заробили усі уряди. Функціонування 10-ї шахти – це гарантія розвитку вугільної галузі на Волині. Адже копальня має запас вугілля на 40 років. В пріоритеті має стати експорт – це забезпечить стабільний збут вугілля цілого Львівсько-Волинського басейну та максимально забезпечить енергоблоки ТЕС. Не є секретом,що проблема для наших шахт – це і збут вугілля.
 
– Які корисні копалини,окрім вугілля,є на території району і що з цього мають громади?
 
– На території району виявлені запаси глини поблизу с. Мишів,піску у с.Заставне,с.Мовники,мергель (Грибовицьке родовище),є також ознаки запасів нафти,мінеральних вод,які містять бром,йод (славнозвісна наша Павлівська Йоданка з вмістом йоду).
 
– Які ви бачите можливі джерела збільшення власних доходів районного бюджету?
 
– Важливим джерелом надходжень є сплата податку на доходи фізичних осіб за здані земельні паї в оренду,в тому числі за договорами оренди з умовою виплати орендної плати не менше трьох відсотків від нормативно-грошової оцінки землі.
 
Також наявність ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у суб’єктів підприємницької діяльності.
 
Джерело надходжень – це і виведення із тіні реалізації підакцизних товарів.
 
Неабиякий ресурс і в легалізації найманої робочої сили,дотримання мінімальних гарантій оплати праці,повноти та своєчасності виплати заробітної плати та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та ін. Отже працювати спільно з сільськими та селищною радою нам є над чим.
 
– Яких інвестицій очікує сьогодні Іваничівський район?
 
– Уряд не створив привабливого клімату для розвитку економіки. Корупція як і раніше панує в країні. Ясно,що на рівні Іванич вирішити ці проблеми неможливо. Сприяння інвестору та розвитку бізнесу,я вважаю сьогодні чи не найголовнішим питанням. Працюю над тим,щоб залучити інвестора,бо розумію,що це великий плюс для жителів району. Прихід приватного капіталу має бути пріоритетним завданням влади,адже створюються робочі місця,людям виплачується заробітна плата,тоді на належному рівні соціальний захист населення. Є напрацювання з інвесторами щодо будівництва виробничого комплексу з переробки кормів для норки,будівництво ТЕС та елеватора в смт.Іваничі. Надіюсь,що впровадити ці інвестиції частково вдасться ще цього року .
 
Побудова переходу Крилів-Кречів приведе в район нові інвестиції
 
– Чи може бути цікава Іваничівщина для туристів? Куди хотіли би їх запросити? Які історичні маршрути варто розвивати та розкручувати у вашому районі?
 
– На теренах району чимало пам’яток архітектури. Особлива увага – зеленому туризму. Адже територією району протікає річка Західний Буг,річка Луга,відоме Павлівське озеро,яке існує завдяки водообміну з річкою Лугою. Вода у ньому змінна і має якості питної. Це привабливі місця для відпочинку. На самому Павлівському озері знаходиться санаторій-профілакторій “Шахтар”,на жаль,відомий не усім. Мабуть тому,що це відомча установа,перебуває вона на балансі державного підприємства “Волиньвугілля”. А колись ця територія славилася далеко за межами волинських земель. Бо власником її був сам граф Чацький,куратор шкіл трьох губерній. Тут висадили перший в Європі вологостійкий парк. Санаторій розташований у родовому маєтку графів Чацьких. Сьогодні тут можуть відпочити та підлікуватися 75 людей (на стільки місць розрахований “Шахтар”). До їхніх послуг усі види фізпроцедур,кілька ванн,фітоаплікації,сауни,озокерито- та грязелікування (грязі возять зі Шкла,що на Львівщині). Профіль санаторію-профілакторію – остеохондроз. Тут навіть є спеціальна підводна хребетна витяжка.
 
Виношую ідею,щоб відкрити в одному з корпусів оздоровчого закладу музей родини Чацьких. Нам,іваничівцям,дуже приємно,що спираючись на численні археологічні факти,науковці дійшли до висновку,що ймовірним місцем народження князя Володимира Великого є село Будятичі нашого району. Де минулого року було освячено пам’ятний знак – Хрест на честь тисячоліття від дня упокоєння святого рівноапостольного князя Володимира. Недалеко від цього місця є цілюще джерело. Сюди приїжджають люди не лише з Іваничівського району,але й з різних куточків Волинської області,шукаючи зцілення від різних недуг. Слава про Криничку йде з давніх-давен,і існує багато переказів про її виникнення та цілющі властивості води. Цікавим для туристів є і Низкиницький Успенський чоловічий монастир,заснований у 1643 році Адамом Кисилем.
 
Вабить справжніх патріотів і націоналістів урочище Прощаниця. Це лісовий масив між селами Завидів і Милятин. Назва урочища походить від слів «прощання»,«прощення»,«примирення». Урочище має власну історію: ще за часів козаччини,як свідчать перекази,тут благословляли у козацьке військо місцевих мешканців,тут клялися на вірність Україні січові стрільці,тут же відбувалася присяга вояків УПА. У роки Другої світової війни у Завидівському лісі базувалися відділи УПА. Влітку 1943 фашисти провели каральну акцію,внаслідок якої загинуло чимало людей. Серед них 47 вояків з куреня «Мирона» і там похоронені.
 
– Яких термінових капітальних видатків потребує Іваничівський район?
 
– Дякуючи фракції ВО “Свобода” на останній сесії Волинської облради з обласного бюджету було виділено на район більше трьох з половиною мільйонів гривень. З Іваничівського району спрямовано управлінню капітального будівництва облдержадміністрації на співфінансування робіт по об’єкту «Реконструкція приміщення дошкільного навчального закладу в с. Старосілля Іваничівського району» – 300,0 тис грн. З метою завершення реалізації проектів,розпочатих у 2015 році в межах реалізації Обласної цільової програми «Місцевий розвиток,орієнтований на громаду – ІІІ» на 2015-2016 роки,окремим районним бюджетам передається асигнування. Іваничівському виділено 107,6 тис грн.
 
Район потребує ремонту комунальних та автомобільних доріг загального користування місцевого значення,вони просто в жахливому стані,також потрібно добудувати ЗОШ І-ІІІ ст. селі Гряди; провести реконструкцію добудови Іваничівської ЗОШ І-ІІІ ступеня №2 імені Юрія Лелюкова під дошкільний навчальний заклад в смт. Іваничі. Побудова переходу Крилів – Кречів приведе в район нові інвестиції і покращить розвиток інфраструктури. Актуальне питання – будівництво полів підземної фільтрації та септик для селища цукрового заводу в смт Іваничі. Будівництво полігону твердих побутових (ТПВ) відходів для смт Іваничі. А також введення в дію ІІ черги центральної районної лікарні,адже не завершено перший і другий поверхи.
 
Один із госпітальних округів має бути з центром в Іваничах
 
– Як ви ставитеся до оптимізації мережі навчальних закладів у районі?
 
– Як очільник найвищого представницького органу району,як депутат,якого вибрала Іваничівська громада – стаю на бік громади: буде так як того хотітимуть жителі того чи іншого населеного пункту,де є такий навчальний заклад,який необхідно оптимізувати. Та останнє слово за депутатами,які,як і я представляють інтереси людей,які нам дали квоту довіри.
 
– Яким є майбутнє Іваничівської ЦРЛ,зважаючи на запровадження госпітальних округів на Волині?
 
– Вважаю,що захоплення створенням госпітальних округів призведе до віддалення медичної допомоги від населення,тому що закриватимуться районні лікарні,а в обласних центрах,які стануть госпітальними округами,зберігатимуться роздуті штати медиків.
 
Позиція людей,щоб при створенні госпітальних округів жодні заклади охорони здоров’я не були ліквідовані. Адже їх можна перепрофілювати. Наприклад,у хоспіс,який також потрібний.
 
Як передбачалося раніше,у Волинській області медична концепція передбачає поділ Волині на сім госпітальних округів: Ковельського,Камінь-Каширського,Нововолинського,Горохівського,Ківерцівського,Любомльського та у місті Луцьку. Але жителі нашого району переконані,що один із округів має бути з центром у смт.Іваничі. У нашій лікарні і ступінь госпіталізації вища ніж у Нововолинську. У нас все для того є: нове приміщення,сучасні палати,найновіше медичне обладнання. Одним словом – все створено для ефективного лікування хворих. Одна проблема – кадри. Але ж це не тільки проблема нашого району. Ми над цим питанням працюємо,думаємо над забезпеченням житлом молодих фахівців – бо це один із вагомих аргументів.
 
– На скільки відповідає дійсності інформація про те,що чимало мешканців району віддають перевагу Нововолинській міській лікарні,а не Іваничівській ЦРЛ?
 
– Безперечно,жителі навколишніх сіл м. Нововолинська є пацієнтами і міської лікарні,адже місто фактично з усіх сторін охоплене Іваничівським районом. Я цікавився – це 12-15 відсотків населення району. Але ж… благодійні внески. Наших жителів без цього не приймають. І дуже часто після тижневого перебування і сплати внесків направляють у район доліковуватися. За словами головного лікаря ЦРЛ,понад сотня жителів м.Нововолинська лікується у нашій районній лікарні. А це також багато про що говорить. І я би так не сказав,що жителі району надають перевагу міській лікарні.
 
Нововолинську потрібна наша земля
 
– Хто правий у дискусії з фінансуванням Нововолинського ВПУ? Чи дійсно Іваничівський район був зацікавлений в тому,щоб училище перереєструвалося в Будятичах,як про це стверджував голова ОДА Володимир Гунчик?
 
– Цього року держава припинила фінансування таких освітніх закладів,як Нововолинське ВПУ і запропонувала місцевим бюджетам взяти їх на свій баланс. На Волині 7 училищ,які опинилися заручниками цієї ситуації. І коли по 6-ох питання почало врегульовуватися,то Нововолинська міська рада усілякими способами намагалася знайти причини,аби 11-те училище не брати на баланс міста. Тому,що ПТУ знаходиться за 50 метрів від території Нововолинська,а це вже Іваничівський район. Не є секретом,коли податки в мільйон і більше ішли від ПТУ в бюджет міста,то меру і його заступникам і в голову не приходила думка,що можливо і не така реєстрація у ПТУ,що це на землях в Іваничівському районі в с. Будятичі знаходиться те ПТУ… А коли треба утримувати викладачів і учнів,то міська влада втратила інтерес і згадала про район… Ніхто ж не задумався,що там діти не тільки іваничівські навчаються…
 
На мою думку,з таким бюджетом як у міста Нововолинська,то просто соромно відмовлятися від фінансування ПТУ.
 
Щодо перереєстрації училища в район ми не заперечували,але утримувати ПТУ нам складно.
 
– Чому села Іваничівського району не бажають приєднуватися до Нововолинська в ході адмінреформи?
 
– Люди бояться змін,остерігаються,що місто може забрати землю. Адже у селі діють одні норми на розміри земельних ділянок,а в місті ? інші. Проти підприємці,бо в селі менша орендна плата і податки,простіше вести бізнес. Навіть мешканці с. Низкиничі – проти. Кажуть: “Ми свідомо побудувалися за містом,то не хочемо назад”. Люди розуміють – нікому вони зі своїми проблемами сільськими не потрібні. Ніколи вони не стануть міщанами. А місту,просто тісно. Місту потрібна наша земля. І все. Сільські жителі вважають,що при такому об’єднанні завжди будуть «другосортними».
 
– Чи планується найближчим часом утворення об`єднаних територіальних громад в районі? Скільки їх має бути,з Вашої точки зору?
 
– Скільки і які мають бути громади – повинні вирішувати люди. Захочуть п’ять – буде п’ять. А захочуть одну – одна.
 
Треба вигнати ворога
 
– За яких умов в Україні таки відбудеться реформа місцевого самоврядування і чи сприятиме вона в поступі розвитку України як держави?
 
– Нам треба вигнати ворога. Потрібно,щоб закінчилася війна на сході. Так – війна,бо ніяка це не АТО. А тоді і братися за реформу місцевого самоврядування. Адже найвища влада – це народ. Хочу підкреслити,що об`єднання місцевих громад має відбуватися тільки за згодою і в інтересах їхніх жителів і обов’язково шляхом проведення місцевого референдуму. Воно буде ефективним,коли сприятиме соціально-економічному розвитку усіх територій,що об’єдналися. А це покращення якості адміністративних і соціальних послуг,які надаються владою та бюджетними установами на місцях. І тільки за таких умов це буде добровільне об’єднання. Зрозуміло,що без впровадження повноцінного місцевого самоврядування європейської зразка нам не побудувати європейської України,але ж якою ціною?
 
– За яких умов Україна стане успішною країною?
 
– Україна стане успішною тоді,коли при владі будуть не олігархи і їх політичні проекти,а ті сили,яким небайдужа доля українців. Ми 25 років не можемо побудувати успішну,багату та динамічну державу тому,що при владі перебувають люди,яким це не потрібно. Їх цікавить власне збагачення. Україна для них – засіб для наживи. От коли перестанемо обирати олігархів та їх політиків у владу,тоді й можна сподіватися на перетворення в державі,боротьбу з корупцією та економічне відродження.
 
Розмовляла Оксана ЛУКАШУК