Таке запитання  адресує собі та співвітчизнакам  політолог Микола Гриценко, роздумуючи про специфіку виживання  в українському  політикумі. Про це йдеться у його статті «На узбіччі», опублікованій виданням  «День».

«Виживання в українському політикумі – справа не з легких», – констатує Микола Гриценко. А відтак уточнює: «Для чесної людини.  Нас призвичаїли  до тези , що «політика – то річ брудна». А раз так, то й люди, які «там» – неодмінно мають бути «заплямованими». Він зазначає, що шанси на перезавантаження влади революційним чином давали  два наших Майдани, «але впливові посади  в 2005-у і в 2015-у роках зайняли,  здебільшого, не розумніші, досвіченіші, достойніші, а ті, хто встиг «засвітитися» на сценах обох майданів».

На думку Миколи Гриценка, «невдоволення владою існує завжди. І це в принципі – норма. Та в нашому випадку її не просто лають, а періодично  «виносять із кріслами». І то, здебільшого, після того, як деякі можновладці попалися «на гарячому». Лише тоді –  зняття депутатської недоторканості, відсторонення від займаних посад… Далі  починається…  «судове очищення грішників». Як з Насіровим,  Розенблатом…. Ухвалюються ці  вердикти  корупціонери в мантіях. «Іменем України»  це робити легко й просто.  Тим паче, що  вона (Україна)  ніколи не згадає: а хто ж тих  паразитів, що  генетично запрограмовані на  крадіжки, призначає на посади?!»

Він нагадує, що «високопосадовці, які  «вкусили смак влади», як наркомани, стають залежними від неї, а тому чіпляються  до останнього! Правдами-неправдами через підкупи, фальсифікації, викрадення-покупку доказів з кримінальних справ, політичне перефарбування, відверті хабарі ці люди втримуються на верхотурі!  І вже з неї плюють вниз, на голови правдолюбів. Так цинічно нині веде себе «еліта» колишніх «регіоналів», обливаючи лайном Україну з екранів власних телеканалів». А після цього додає: «Принципові держслужбовці стають «білими воронами». Вони піддаються публічним атакам з екранів телевізорів (як це нині відбувається з в.о. Міністра охорони здоров’я Уляною Супрун) або,  як це трапилося з чиновниками високих рангів Гордієнком, Данилишиним.  Таких посадовців звільняють з посад без пояснень».

На думку експерта, «доки в Україні чесна людина буде синонімом небезпечна людина,  узбіччя нашого шляху буде всіяне такими людьми».