Перший аеродром у цій місцині,як свідчать дослідження волинських краєзнавців,був ще за царських часів. Потім його добудовували поляки – кіньми навозили землю для валів,які ще й сьогодні можна побачити. Та по-справжньому летовище розбудували після війни,- інформує Вісник+К.
 
До нього у жовтні 1951 року передислоковують 168-й винищувальний ордена Суворова III ступеня авіаційний полк. Про масштабність аеродрому в Жовтневому свідчить те,що тут сідав літак із самим першим секретарем ЦК КПРС Микитою Хрущовим! Старожили ще розповідають,як це було.
 
– Тоді Хрущов приїжджав на нововолинські шахти дивитися,– пригадує Остап Сусваль. – Це десь був рік 58-й чи 59-й. Я тоді у школі вчився. Дорогу зробили. Нас,дітей,у галстуках,з квітами виставили. А він сів у машину – і дав газу! Ми тільки й встигли,що квітки на машину кинути. Летовище у селі функціонувало до 1998 року. Тоді 442-й вертолітний полк,який тут розташовувався,розформували. А працювало у ньому до трьох тисяч осіб! З того часу інфраструктуру об’єкта розкрадають. Зараз там – пустка.
 
– Як тільки частину закрили,місцева рада відразу почала просити військових передати майно їй на баланс,– розповів Оваднівський сільський голова Сергій Панасевич. – Навіть пропонували відкрити аероклуб. Це ж які будівлі були! Із санвузлами! Їх же можна було під житло переобладнати! А яка їдальня,котельня,бокси… Все розтягли. Майно почали військові вивозити. Коли ж стали знімати плити зі злітної смуги,то мій попередник домігся,аби їх трохи залишили і ми могли дорогу в селі прокласти. А вже після військових брали всі,хто хтів. Хто на хату,хто на сарай.
 
Нерозібраними сьогодні зосталися лише два приміщення. І то тільки тому,що спершу вкрали металеву драбину,а стіни високі,нема як зачепитися,щоб почати розбирати. Але в одній стіні вже є дірка – знайшлись «умільці»,які розбирають будівлю знизу. Єдиний діючий об’єкт – водонапірна башта. Її ж бо відразу віддали на баланс сільської ради.
 
Останнє,що залишилося розібрати на території колишньої вертолітної частини,– дороги. Точніше,одну. Бо решту вже зруйнували. Це ж треба додуматися – знімати асфальт,відкидати його набік і вибирати щебінь! Він тут,треба сказати,якісний,а прошарок його товстий. Але й така руїна,виявляється,має нині цінність для Міністерства оборони. Бо як не просять у сільраді віддати безкоштовно на баланс землі,які розміщені під колишнім аеродромом (а це до 300 гектарів),– не віддають. – На сьогодні ми щомісяця отримуємо від Міноборони листи,аби їх звільнили від плати за землю,– пояснив Сергій Панасевич. – До нинішнього року вони нічого не платили і мають більше мільйона заборгованості. Ми їм кажемо: звільнимо від податку,передайте нам землі,для Міноборони вони ж уже не становлять ніякої цінності. Ні! Почали гасити заборгованість. Уже в бюджет перерахували 170 тисяч гривень.
 
Коли на власні очі бачиш,що лишилося від аеродрому в Жовтневому,питання,чому наша армія була у такому жахливому стані в 2014-му,відпадають. І що цікаво – майно частини на мільйони гривень розграбували,а ніхто за це не відповів.