Це – юна еліта Волині,переможці численних олімпіад і конкурсів,розумники й розумниці із усіх районів,що зуміли проявити себе у навчанні,мистецьких,спортивних,дослідницьких напрямках. Та усе ж є ще одна особлива риса,яка об’єднує юних волинян – любов до свого краю.
 
Про це йдеться на сайті Фонду Ігоря Палиці “Тільки разом”.
 
Патріотичною лавиною можна назвати волинських школярів,які відпочивають в «Артеці-Буковелі». «Це моя Волинь!»,– котиться карпатськими схилами,дивуючи гостей Буковеля і викликаючи хвилю гордості й захвату у земляків.
 
«Волинські діти для мене найкращі,тому що вони всі самі,своїми досягненнями,заробляють путівку у табір. Це – дуже розумні і дружні діти,– розповідає педагог-організатор дитячого табору «Артек-Буковель» Богдана Тудан. – В нас навіть є волинські кричалки. Коли ми йдемо,то всі чують,що це приїхала Волинь. Це дуже класно,з такими дітьми легко працювати.
 
У першій літній зміні табору запланували й особливий день українства і патріотизму. Дрес-код – вишиванки,пісні – лиш українською і навіть страви у їдальні – традиційні.
 
Усі 28 загонів табору «Артек-Буковель» готували спільний флешмоб – мальовано-вишиваний рушник. Імітуючи українську вишивку,діти намагалися презентувати свій загін,колектив,вкласти свою частинку до спільної справи.
 
Загін в якому перебував юний лучанин Михайло Кость на своєму рушнику зобразив троянди,волошки і паву. «З давніх-давен,на території Волині на рушниках вишивали троянди. Іншими словами – ружі. Вчені вважають,що ружі символізують сонце. Наші волиняни сприймають ружі як сонячну символіку,а також вогняну кров. Пава символізує розвиток та сімейне щастя,кволошки – оновлення,красу і кохання!»,– розповідає артеківець Михайло.
 
Кожна із таких робіт стала частинкою одного артеківсько-патріотичного рушника. І нехай патріотичний день завершується та любов волинян до краю – невичерпна. Адже сьогоднішні школярі – це його майбутнє та інвестиція,про яку дбає Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом».