П’ять наймасштабніших схем у сфері державної медицини, які знищила Уляна Супрун (чим нажила собі могутніх ворогів) назвав журнал «Новое время».  

Супрун, колишня американка, яка приїхала на батьківщину предків робити реформи, стала флагманом цих змін. Наприкінці минулого року «НВ» опитав півсотні експертів, намагаючись дізнатися, кого вони вважають головним реформатором країни, – і більшість віддали голоси саме за Супрун. Розпочаті нею зміни настільки масштабні, що розбурхали всю країну і торкнулися мільйонів українців. При цьому чиновниця з літа 2016 року живе і працює в статусі  «в. о.», тому що вже 2,5 року в Верховній раді не можуть знайти достатньої кількості голосів для її призначення повноцінним міністром. Чи не з перших днів роботи Супрун на чолі МОЗ проти неї почали вести боротьбу опоненти – як авторитетні медики, так і народні депутати.

«НВ» відібрав п’ять найбільш грошових схем у сфері державної медицини, які знищила Супрун і її команда.

1. Лікування держзакупівель

У 2015-му Україна перейшла на держзакупівлі ліків через міжнародні організації. У підсумку, за даними Рахункової палати, бюджет став щорічно економити 40% від сум, виділених на ці цілі. Наприклад, у 2018-му на держзакупівлі ліків пішло 5,9 млрд грн. Відповідно економія склала 2,36 млрд грн.

2. Реанімація сердець

Три роки тому МОЗ розпочало реформу системи лікування серцево-судинних захворювань. Відомство Супрун майже втричі збільшило закупівлю стентів – розширювачів судин, необхідних для екстрених операцій при гострому інфаркті. У результаті у більшої кількості людей з’явився шанс на порятунок, а закупівельна ціна стентів впала з 2,5-9,8 тис. грн. до 2-3,4 тис.

Міністерство змінило і систему їхнього розподілу. Раніше відомство передавало ці розширювачі для безкоштовної установки пацієнтам (не всім, а тільки екстреним) обласним управлінням охорони здоров’я. Розмір партії залежав від чисельності населення регіону. Тепер МОЗ спрямовує стенти лікарням з урахуванням кількості проведених ними операцій.

3. Подолання інсулінозалежності

У 2017 році з подачі команди Супрун в Україні почав працювати єдиний електронний реєстр інсулінозалежних пацієнтів. Усіх хворих на цукровий діабет другого типу – саме їм регулярно потрібно приймати інсулін – внесли в захищену комп’ютерну базу, яку бачать тільки лікар і провізор. Перший виписує електронний рецепт на цей препарат. А другий, звіряючись з реєстром, видає його хворому безкоштовно або за пільговою ціною.

4. Пігулка для вищої школи

МОЗ уже давно просував  реформу оцінки знань студентів-медиків. І домігся свого: з цього року якість вузівської освіти почнуть оцінювати по-новому.

Раніше студенти складали тільки іспит КРОК – тест їхніх лікарських знань, який приймав спеціальний центр при Міністерстві охорони здоров’я. Тепер до нього додалися три іспити: з іноземної мови, клінічний з практичних навичок, а також міжнародний з основ медицини. Останній готує всесвітня рада медичних екзаменаторів. А відповіді перевіряють за кордоном.

Новації зроблять перевірку знань більш об’єктивною і скоротять корупційні ризики. Тому-то проти нововведення виступили ректори вузів.

5. Оздоровчі процедури для лікарень

З 2016 року кожна лікарня в Україні зобов’язана публікувати список наявних у неї ліків на доступних для пацієнтів місцях, оновлюючи цю інформацію щотижня. Наявність ліків, придбаних за бюджетні кошти, можна тепер перевірити і на сайті eliky.in.ua.

За словами самої Супрун, до цього лікарні приховували від пацієнтів препарати, які купувалися за держрахунок, перепродавали їх аптекам, які часто знаходилися в самому ж медзакладі. Резонансний приклад подібних схем МОЗ виявив під час перевірки дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит влітку 2018 року.

Виявилося, що 12 препаратів, які батьки маленьких пацієнтів регулярно купували на вимогу лікарів лікарні в аптеках, припадали пилом на складі. Причому це були ті самі безкоштовні ліки. Крім того, у лікарні виявили понад 8 тис. одиниць прострочених лікарських засобів більш ніж на 10 млн грн.