Назар Кісь зазначає,що в антиукраїнській істерії,яку розв’язано в Польщі,«не останню роль у цьому грає «рука Москви»,на яку об’єктивно вказують численні громадські та політичні діячі. Проте без підготовленого ґрунту в обох суспільствах та без численних «корисних ідіотів» ця «рука» максимум на що була б здатна – помахати нам рукою на прощання».
 
Відтак він наголошує: «Після саміту НАТО у Варшаві польська націоналістична влада не буде вже настільки зв’язана нормами пристойності,а після виходу на екрани фільму «Волинь» польське суспільство ще більше радикалізується. От тоді й почнеться «найвеселіше».
 
При цьому Кісь констатує,що «поляки,які ще недавно із задоволенням працевлаштовували українців і говорили про близькість мов та культур (що було особливо актуально на тлі сирійських біженців),зараз дедалі частіше змушені розганяти «українські» гетто,з яких лунає блатний шансон,а більшість новоприбулих мають більше кримінального стажу,ніж робочого».