28 листопада (15 за ст.ст.) у Православній і Греко-Католицькій Церквах розпочинається Різдвяний піст, який триватиме до 6 січня (24 грудня ст.ст.) включно. Цим постом Церква готує вірних до зустрічі великого свята Різдва Христового.

Традиція готувати вірних до найбільш великих свят постами доволі давня і виникла ще у Древній Церкві. Найдавнішим із таких постів є Великий піст, який триває до свята Світлого Воскресіння Христового Пасхи. З часом були встановлені й інші пости. Перші згадки про піст Різдвяний сягають IV століття, зокрема, про нього згадують такі Отці і Вчителі Церкви як святитель Іоанн Златоуст, Амвросій Медіоланський та блаженний Августин. Тривалість цього посту у різних Церквах була різною, при чому він був прийнятий як на Сході так і на Заході. Теперішня тривалість Різдвяного посту у Східній Церкві з 15 листопада по 24 грудня була остаточно встановлена на Константинопільському соборі 1166 р. в час правління Константинопілського патріарха Луки Хрісоверга.

Устав харчування в період Різдвяного посту у Православній Церкві є легшим, ніж до прикладу, в часи Великого та Успенського постів. Так, уставом передбачена заборона на олію по понеділках, середах і п’ятницях, у вівторок і четвер дозволяється їжа з олією, а у суботу та неділю – із рибою. Якщо на дні коли заборонена олія припадає пам’ять особливо шанованого святого, то піст послаблюється. В день свята Введення у храм Пресвятої Богородиці 4 грудня дозволяється вживання риби. Звісно, безумовно заборонені м’ясна, молочна їжа та яйця. Отож, якщо не всі православні, які живуть у миру, мають можливість завжди дотримуватися суто уставної “дієти”, то від вживання вищеназваної скоромної їжі однозначно слід утримуватися. Піст може бути послаблений для хворих, дітей та тих, хто важко працює фізично, або для подорожуючих.

Особливо суворим є піст у період з 2 по 6 січня, тобто в останні дні перед Різдвом. У різдвяний святвечір 6 січня взагалі прийнято, згідно благочестивого звичаю, обходитися без їжі до самої святої вечері.

Але головним є піст, першою чергою, духовний. Так, упродовж цього періоду слід утримуватися від розваг і веселощів, до слова, в часи постів Церква не звершує Таїнство Шлюбу. Але головною метою постуроздуми над своїм життям, і звісно – покаяння та виправлення.

“Істинний піст є віддаленням від зла, стриманням язика, відкладанням гніву, приборканнмя похотей, припиненням неправди, брехні і клятвопреступництва. Ти постиш? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь і  ув’язнених, пожалій змучених, потіш скорботних і тих хто плаче. Будь милосердним, кротким, добрим, тихим, довготерпеливим, незлопам’ятним, блaгочестивим, щоб Бог прийняв  і піст твій, і дарував тобі плоди покаяння”, – так говорить про піст святитель Іоанн Златоуст.