Ігор Шляхетнюк наголошує,що ухвала польського Сейму про «геноцид» з боку українців «поставила під сумнів продовження добросусідських відносин між державами та історичне порозуміння,досягнуте раніше,а також розбила ілюзії про міф Польщі – адвоката України в ЄС». Таким чином,432 депутати Сейму з 442 (десять – утрималися,проти не голосував ніхто) також перекреслили перспективу створення Балто-Чорноморського союзу.
 
Експерт нагадує,що «постанова використовує імперіалістичну термінологію часів так званої «Другої Речі Посполитої»,українські землі іменуються як «східні воєводства Польщі»,«східні креси»,вжито термін «мешканці Польщі»,що свідчить про невизнання суверенітету України та зазіхання на її території. Територія України названа «давніми східними воєводствами Польщі»,«східними кресами Другої Речі Посполитої».І автор постанови,Міхал Дворчик,здійснює діяльність саме по зв’язках «із східними кресами»,а так звані «кресові організації» ще задовго до виходу антиукраїнських постанов Сейму відстоювали лінію про злочини українців і належність українських земель до Польщі. Належної реакції з боку української держави на дані викиди не мали місця ні до,ні після Революції Гідності».
 
Шляхетнюк,апелюючи до історії,нагадує,що «факт військової окупації Польщею Західноукраїнських земель в результаті Ризького договору 1921 року беззаперечний,вона відбулася після затяжної польсько-української війни,в результаті чого було знищено законну і легітимну українську владу на цих землях». Він підкреслює: «Окупувавши українські землі,поляки протягом 20-х – 30-х років ХХ століття вчинили цілий ряд важких злочинів,передбачених «Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни».
 
На думку Шляхетнюка,«постанова виглядає вимогою відмовитися від власної історії і від борців за українську незалежність,визнати їх злочинцями…У важкий для України час,прикриваючись словами про взаємоповагу,братерську співпрацю і правдиву солідарність,Сейм Польщі завдав Україні підступного удару у спину. І всупереч усім заявам польської сторони,факт прийняття настільки упередженої постанови свідчить про те,що мова йде якраз про продовження імперіалістичної політики і помсту,прикриту словами про «пам’ять»,якої просять «жертви»,від якої не виграє Україна,не виграє Польща,а лише третя сторона».