Наскільки сучасні  українські ЗМІ реалізують стратегічний  курс Кремля щодо нашої країни? З цього приводу розмірковує аналітик   Юрій Макаров. Свою статтю «Безкарність» він опублікував  у виданні  «Український тиждень».

Юрій Макаров зазначає, що ряд засобів масової інформації в Україні, ряд ЗМІ «належать або безпосередньо Росії, або неприхованим агентам російського впливу. По суті, відкриття було одне: коли виявилося, що новий господар київського телеканалу «112» (й, очевидно, «NewsOne») — прокремлівський політик Віктор Медведчук» (хоч юридично «112» придбав торгівець неновими автомобілями з глухого німецького містечка за 100 км від Франкфурта).

Відтак він нагадує:  «Провідні телевізійні канали належать кільком власникам, серед яких лише (!) Ігор Коломойський однозначно заявив про свою позицію у війні на боці України, що не виключає ситуативних інтересів у майбутньому перерозподілі політичної влади з усіма можливими компромісами. Про Фірташа все зрозуміло, про Ахметова більш-менш, що ж до групи каналів Віктора Пінчука, то ми досі не уявляємо, який маневр обере олігарх напередодні виборів».

Аналітик роздумує  над тим, «що робити з прямими й очевидними провідниками кремлівської гібридної війни у вітчизняному інформаційному просторі».  Не відкидаючи версії  боротьби  «з внутрішніми спікерами Мордору «методом Аль Капоне», якого, як відомо, знешкодили, причепившись до несплати податків», він підкреслює: «Але логічніше, зрозуміліше для суспільства й чесніше було б ухвалити надзвичайний закон про співпрацю з ворогом, хоча б на час війни. Безумовно, завжди є небезпека узурпації влади й утисків свободи слова. Та не з нашою політичною волею під прицілом «Искандеров». А милуватися римським профілем фюрерівського кума безпечніше?»