Тетян Урбанська повторює припущення експертів,що,можливо,«колишня полонянка Кремля – ??всього лише лялька в чиємусь добре зрежисованому спектаклі». А відтак звертає увагу,що «Надія,в основному,озвучує «мирні» тези колишнього сірого кардинала вітчизняної політики «у відставці»,кума Володимира Путіна – Віктора Медведчука».
 
На думку аналітика,пропозиція Надії Савченко відрядити для переговорів із бойовиками «ЛДНР» дружину Президента України Марину Порошенко і дружину вищезгаданого Медведчука,за сумісництвом – куму президента РФ Володимира Путіна телеведучу Оксану Марченко наштовхує на ще одну версію. Урбанська зазначає: «Якщо тези в уста льотчиці-депутата вклав саме друг російського президента,то вибір переговірників «від Савченко» стає зрозумілим – і дуже схожим на спробу кучмівського «кризового менеджера» повернутися у велику гру».
 
Вона нагадує,що «в 2005 році,коли Медведчук (який вніс «посильну допомогу» в президентську гонку-2004 на боці провладного кандидата Віктора Януковича) заявляв,що не буде балотуватися на наступних президентських виборах (через чотири роки),це викликало у українців лише зловтішну посмішку. Зловтіха підтвердилась цілком реальними цифрами «підтримки» колишнього глави Адміністрації Президента часів Леоніда Кучми на парламентських виборах 2006 року. Опозиційний блок «Не Так!»,третім номером якого виступав Віктор Медведчук,не подолав навіть межі статистичної похибки: за даними різних екзит-полів партія набирала від 1,1% до 1,9% голосів виборців». А після цього зазначає,що «наступну спробу повернутися з політичного небуття кум Путіна зробив в 2008 році,розганяючи устами деяких своїх соратників інформацію про нібито небувало щедрі пропозиції високих посад від тодішнього Президента Віктора Ющенка. Мовляв,навіть пост секретаря РНБО пропонували,але Медведчук відмовився».
 
Урбанська також наголошує,що «зірковий час» Віктора Медведчука,здавалося,настав в червні 2014 року,коли він виступив посередником попередніх переговорів між ОБСЄ,Києвом і представниками банд «ЛНР» і «ДНР». Однак,що затяглася до непристойності «мінський процес» лише в черговий раз підтвердив близькість «посередника» до російського вождя,який розв’язав конфлікт на Донбасі». На її думку,«схоже,що зараз,устами Савченко,кум Путіна намагається переконати електорат,що «помирити» Київ і Донбас зможе його дружина. Можливо,так Медведчук намагається використовувати комбінацію рейтингів «Кулі» (деякі проросійські засланці в Україні вірять,що рівень довіри населення до колишньої полонянці дуже високий),і телеведучої Марченко (мовляв,якщо її масово дивляться в прямому ефірі,може,підтримають і голосом в бюлетенях,чим чорт не жартує).
 
Тетяна Урбанська робить висновок,що «за всією цією мішурою» все одно проглядаються «потуги колись могутнього «динозавра»,списаного в утиль,який за багато років так і не зрозумів,що ж потрібно простій українській людині».