Чому Росія висловлює свої претензії на пострадянський простір? Про це розмірковує російський журналіст і військовий експерт Олександр Гольц у статті «Військова політика Кремля. З чого все почалося». Її опублікувало видання «НВ».  

Згадуючи  про події 10-річної давності, коли РФ захопила частину території Грузії, Гольц резюмує: «Головне ж – смак першої крові, який відчула Москва. Путін і його оточення щиро вірять, що живуть у світі, де корисливі імперіалістичні держави нескінченно борються за переділ уже поділеного світу, саме після Грузії відчули свою безкарність. Ядерна держава може робити все, що їй заманеться (за винятком, зрозуміло, прямої агресії проти таких же ядерних держав) – ось основний висновок, який був зроблений. Не випадково в інтерв’ю «Коммерсанту», присвяченому 10-річчю війни, Дмитро Медведєв з таким задоволенням згадує, як швидко потім нормалізувалися відносини з Євросоюзом і Вашингтоном, який навіть оголосив програму «перезавантаження» відносин з Росією».

Він підкреслює, що «Захід пішов на ці кроки, навіть у ситуації, коли Кремль став нахабно перекроювати карту Грузії, визнавши незалежність Абхазії і Південної Осетії і розмістивши там свої війська. Саме тоді Дмитро Медведєв вперше привселюдно заявив про наявність якихось «привілейованих інтересів» Росії на пострадянському просторі».  А відтак резюмує: «Звичайно, за бажання можна сказати, що й тепер Захід відбувся лише словами – світова війна через Україну не почалася. Однак Росії недвозначно дали зрозуміти, що подальшого просування «привілейованих інтересів» не потерплять».

Втім, резюмує Гольц, «логіка, сила аргументів, чесність позиції не значать зовсім нічого, коли свої докази можна підкріпити силою зброї. І це ще один висновок, який зробила Москва за підсумками п’ятиденної війни. І решта світу, на наше нещастя, прийняла до відома, що Росія керується саме такою логікою».