Аналізуючи сучасну ситуацію,Ганна Гопко зазначає: «Російська агресія проти України продемонструвала світові,що є сили,які воліють безкарно нападати на суверенну державу,окуповувати,вбивати задля своїх загарбницьких намірів. Це ставить під питання міжнародне право,розвиток економіки і торгівлі,а отже добробут мільйонів і мільярдів людей. Вчора Грузія,сьогодні Україна,далі що? Зростатимуть витрати на зброю,а не на освіту чи медицину». А відтак нагадує,що «Україна «здала» ядерну зброю,точніше доступ до неї. І отримала нібито гарантії безпеки. Але стала жертвою агресії з боку ядерного шантажиста. То хто тепер в світі не шукатиме способу набути ядерну зброю для власної безпеки? Які аргументи знайдемо нині для Близького чи Далекого Сходу,де є і гроші і технології для створення бомби? Саме тому випадок України є унікальний і принциповий».
 
Гопко констатує: «Ми бачимо,що зараз відбувається на пострадянському просторі і далі будуть відбуватись непрості трансформаційні зрушення: у Вірменії,Киргизстані,Казахстані,Росії і Азербайджані еліти уже по 15-25 років одні й ті самі. Але виросло абсолютно інше покоління. Тому Україна може стати зразковою моделлю трансформації,яка скористалася громадським протестом,забезпечивши доступ громадян до прийняття державних рішень як на національному,так і на місцевому рівнях. Але для цього потрібно ще повністю змінити підходи в управлінні державою,подолати корупцію і перетворитись на позитивний приклад».
 
У той же час,народний депутат вважає,що «немає в нас часу – зараз час грає проти нас. Американці відверто кажуть,що хочуть більше прогресу і посилають все більш чіткі сигнали. І ми маємо до моменту призначення нового президента США показати дуже великий прогрес в реформах,показати стабільність і пришвидшити темпи впровадження змін у країни. Такі наші здобутки стануть тим аргументом для нового президента,як себе поводити щодо України і які пріоритети визначати. Від позиції США залежатиме і ставлення до України інших партнерів».
 
На її думку,попереду – низка складних процесів. «Ми бачимо,що 2017 рік для нас буде надскладним,бо всередині ЄС почались неприємні процеси: референдум в Нідерландах,Брексіт,неофіційно почались виборчі перегони в Німеччині та Франції»,- наголошує Гопко.
 
Відтак вона розповідає,що днями «перечитала «Спогади» Скоропадського. Зараз,здається,перед нами ті самі загрози для державності як і 100 років тому: агресія з Півночі,та сама внутрішня підла руйнівна боротьба за владу всередині українського політикуму. Паралелі дуже сильні. 100 років скоро буде з часу втрати історичного шансу мати сильну державу і можливо уникнення мільйонів жертв репресій російсько-більшовицького терору,винищення найкращих представників української нації».
 
Ганна Гопко підкреслює,що «у спекотний через провокації Кремля серпень напередодні політичного сезону думаю про те,що позаду два з половиною роки війни з мільйонами переселенців (Україна в топ-четвірці – світу за ВПО) і окупованим індустріальним серцем. Економіка ледь ворушиться. Суспільство втрачає драйв. Агресивна Росія дихає в обличчя. ЄС з своїми внутрішніми проблемами,в США вибори,Туреччина вибудовує свою політику». А відтак,роздумуючи,що буде у вересні,ставить цілу низку запитань: «Чи почнемо ми врешті як політична нація,а особливо влада,до якої себе зачисляю,консолідовано відроджувати країну? Скільки можна ще випробовувати терпіння народу сварками в Раді,інтригами між партіями і відомствами,всепрощенством до крадіїв,відпочинковим ритмом роботи держапарату? Чому небайдужі,професійні і відповідальні хоч зараз,на 25-ліття не візьмуться за справу разом?»
 
Народний депутат переконана: «Маємо порозумітися. Справа не в лідерах – їх визначить час. Справа у творенні національної збірної,яка грає на перемогу держави Україна,яка стає суб’єктом міжнародної політики».