Про це стало відомо під час презентації Рейтингу публічності комунальних підприємств Луцької міської ради.
 
За словами учасника проекту моніторингу комунальних підприємств на Західній Україні Марії Доманської,відповідне дослідження провели,окрім Луцька,ще й в Рівному,Львові,Чернівцях,Івано-Франківську,Ужгороді,Тернополі та Хмельницькому. Завданням проекту є дослідити рівень публічності комунальних підприємств у цих обласних центрах і показати,наскільки вони є доступними для громадян.
 
Задля того,аби дослідження було ґрунтовним,учасники проекту сформували 20 критеріїв «публічності». Вони стосуються не якості надання послуг та виконання роботи,а власне доступу до інформації про ці заклади та установи.
 
До критеріїв оцінки комунальних підприємств віднесли: наявність офіційного сайту комунального підприємства; оприлюднений статут; адреса та контакти; чи проводився конкурс на заміщення посади керівника цієї комунальної установи; інформація про керівництво,їхні біографічні дані; штатний розпис; контракт з директором; чи існує наглядова рада; чи оприлюднена декларація про доходи директора підприємства; щорічний і щоквартальний фінансовий звіти; чи проводився аудит у цьому підприємстві і чи оприлюднені його результати; річний план закупівель; чи оприлюднені договори підрядів і субпідрядів; чи є установа учасником допорогових закупівель «Прозоро»; чи оприлюднюються акти виконаних робіт; чи доступний перелік послуг,які надаються і як формуються тарифи на ці послуги; чи є можливість подати електронне звернення до керівника цієї установи.
 
Загалом,учасники дослідження подали 10 запитів на інформацію до Луцької міської ради,адже вона є засновником усіх комунальних підприємств,установ та закладів. Мерія,якщо не є розпорядником інформації,передавала ці запити власне на підприємства. Результати,які отримали активісти виявилися доволі невтішними,оскільки жодне луцьке комунальне підприємство,не набрало максимальну кількість балів за дотримання усіх критеріїв (40 балів),більше того,жодне із них не спромоглося набрати навіть половини від оцінки.
 
Тож,зазначає Марія Доманська,найбільш публічними комунальними підприємствами у Луцьку є: КП «Луцькводоканал» (19 балів),ДКП «Луцьктепло» (17 балів) та комунальний лікувально-профілактичний заклад Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка (17 балів).
 
Натомість,найменш публічними виявилися: Палац культури міста Луцька (6 балів),КЗ «Спорт для всіх» (6 балів) та Луцька міська клінічна лікарня (8 балів).
 
Є комунальні підприємства,які взагалі не відповіли на запити про інформацію,серед них фактично усі заклади охорони здоров’я,Луцький міський трудовий архів,КЗ «Спорт для всіх» та палац культури. Відповідь вдалося отримати лише від міської ради,яка централізовано надіслала декларації про доходи,контракти з директорами і фінансові звіти.
 
В результаті,із 30-ти комунальних підприємств та установ лише 13 мають офіційні веб-сайти. Багато інформації там немає,але дуже добре,що є контакти,імена керівників тощо.
 
Щодо публічного конкурсу на заміщення вакантних посад,то у Луцьку є «великий плюс»,адже цього року виконкомом був створений порядок призначення керівників підприємств та установ,які є в комунальній власності і фактично цей порядок визначає проведення публічних конкурсів. Цього року вже було проведено 4 конкурси на заміщення керівних посад. Тож,за цим критерієм,наше місто є одним із кращих.
 
Водночас,учасники проекту не отримали жодної інформації щодо декларацій про доходи керівників підприємств,їх же немає і у відкритому доступі,тому дані вдалося дістати лише із запитів до Луцької міської ради. Такі документи не надали,зокрема,ЖКГ №7,«Автопарксервіс»,ЛПЕ,міська клінічна лікарня,Центр первинної медико-санітарної допомоги №2,їдальня міської ради,комбінат шкільного і студентського харчування,палац культури міста та газета «Луцький замок».
 
Окрім того,в жодному КП не існує наглядової ради,що вдалося визначити шляхом моніторингу. Така ж ситуація склалася щодо проведення аудитів і оприлюднення фінансових звітів на підприємствах чи установах. До прикладу на сайтах закладів охорони здоров’я міститься певна фінансова звітність,але більшість із них стосуються благодійних внесків чи надходжень коштів від лікарняної каси,але не всі публікують інформацію про використання бюджетних коштів.
 
Найбільш публічним,за словами Доманської,виявилося КП «Луцькводоканал»,оскільки їхній сайт має найбільше наповнення,на ньому навіть містяться біографічні дані керівників підприємства. Однак майже на усі запити КП не відповіло,буцімто ця інформація – конфіденційна.
 
Завершальним етапом дослідження є те,що його результати невдовзі передадуть Луцькому міському голові,а на сесію міськради винесуть проект рішення щодо затвердження порядку публічності і її стандартизації. Окрім того,незабаром учасники проекту проведуть круглий стіл,куди запросять активістів,депутатів та керівників комунальних підприємств,де обговорюватиметься власне зміст проекту рішення.