Так стверджує , аналізуючи українсько-польські відносини, в однойменній публікації   «Європейської правди» її редактор Юрій Панченко. Відтак він, згадуючи про перебування на Волині президентів  України та Польщі, уточнює: «Польща продемонструвала жорсткість у історичному конфлікті з Україною».

Нагадуючи, що «у неділю президенти двох країн Анджей Дуда та Петро Порошенко відвідали Волинь – та не знайшли можливості побачитися один з одним», Панченко зазначає: «Численні джерела стверджують: від самого початку українська сторона пропонувала спільне відзначення трагічної річниці. Втім, це категорично не влаштувало польського президента».

Відтак він відповідає на запитання, «які   висновки можна зробити з недільного відвідання Волині двома президентами».  Панченко підкреслює: «Вперше за останні роки, від часів Ющенка, Україна вирішила дати відповідь, на найвищому рівні нагадавши про знищення й українських сіл поляками.До речі, приклад Сагрині показовий тим, що до знищення мирного населення були долучені сили Армії Крайової – яку в Польщі вважають офіційною армією, яка керувалася польським урядом у вигнанні. Іншими словами, до військового злочину були причетні сили, які підкорялися уряду, правонаступником якого вважає себе нинішня Польща (в Україні, як відомо, ситуація була іншою)».

Втім, підкреслює він, «від такого загострення стосунків офіційний Київ утримується. Більше того, поки що курс України полягає у збереженні перед Польщею можливостей вийти з конфлікту, «зберігши обличчя». Зокрема, Петро Порошенко у Сагрині вкотре висловив надію на швидке скасування мораторію на ексгумаційні роботи, заявивши про відданість харківським домовленостям із Анджеєм Дудою.  Втім, варто бути готовим до того, що навіть така поступка Києва навряд чи наблизить Україну та Польщу до порозуміння. Тема Волині ще довго буде болючим подразником у відносинах між країнами».

3