7 липня (24 червня за ст. стилем) Православна і Греко-Католицька Церкви відзначають одне з великих свят – Різдво чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна.

Цього дня відзначається описана у Євангелії подія народження Іоанна Хрестителя. Його роль в домобудівництві спасіння Богом людства полягала у тому, що він мав підготувати богообраний єврейський народ до пришестя обіцяного пророками Месії та провістити про Його прихід, коли це станеться. Тому, Іоанн і називається Предтечею (церковнослов’янською – передвісником, тим, хто передує) Господа нашого Ісуса Христа. Таким чином, Іоанн Хреститель є останнім з великих пророків Старого Завіту, чия проповідь передувала та супроводжувала на початку  безпосереднє земне служіння Христа-Спасителя. Зокрема, Іоанн, чия проповідь на узбережжі ріки Іордан супроводжувалася хрещенням, звершив Хрещення Спасителя в Іордані.

Історія народження Іоанна Хрестителя описана у Євангелії від Луки. Він був сином священика Захарії, чия жінка Єлисавета довгий час не могла народити, і до самої старості була безплідною. Звістку про народження сина сам  Захарія отримав від архангела Гавриїла у святилищі Єрусалимського храму, куди, відповідно до своєї черги, зайшов для воскуріння фіміаму на кадильному жертовнику.

“Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору. І з’явився йому Ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. І стривожився Захарія, побачивши, і страх на нього напав. А Ангел до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іоанн. І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато хто втішаться. Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п’янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа. І промовив Захарія до Ангела: “Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку…А Ангел прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину. І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого! А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі. Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий”, – так оповідається про це у Євангелії від Луки.

Єлисавета ж дійсно завагітніла, і згодом у Захарії та Єлисавети народився довгоочікуваний син, якого вони назвали Іоанном (євр. Іоханан – “благодать Божа”).

“І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарією. І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іоанн! А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жодного, який названий був тим ім’ям! І кивали до батька його, як хотів би назвати його? Попросивши ж табличку, написав він слова: Іоанн імення йому. І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв́язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога! І страх обійняв усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все…А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?…І Господня рука була з нею.

Його ж батько Захарія наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій! Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги, як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх, що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників, що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт, що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому, щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати, щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів, через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!”, – так розповідає про саму подію народження Предтечі Євангеліє від Луки.

“Перше неплідна днесь Христового предтечу родить і він є сповненням усякого пророцтва, бо кого пророки проповідували, на того він у Йордані руку поклав. Явився Божого Слова пророк, проповідник, разом і предтеча”, – так у кондаку свята Різдва Іоанна Предтечі змальовується сама подія та її значення.

Різдво чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна належить у церковному календарі до т.з. великих свят, які є менш урочистими ніж 12 “двунадесятих” – найбільших свят церковного року після Пасхи – свята над святами. Окрім Різдва Іоанна Хрестителя до великих свят належать: Обрізання Господнє (разом із відзначенням пам’яті святителя Василія Великого), день святих апостолів Петра і Павла, Усікновення чесної Глави Іоанна Предтечі, та Покров Пресвятої Богородиці.