Лідер “Народного фронту” Арсеній Яценюк заявив про необхідність проведення конституційної реформи. Як повідомив лідер НФ на своїй сторінці у Facebook,  з’їзд партії “Народний фронт” “вирішив ініціювати відкриту, предметну дискусію про конституційну реформу щодо розподілу повноважень та відповідальності між гілками влади”. Про це пише “Українська правда”.

“Ми вже отримали підписні листи для внесення проекту змін до Конституції.  Звертаємося до всіх демократичних сил у парламенті: почнімо предметну дискусію. Треба вже зараз, перед президентськими виборами, визначити, за що відповідає президент. Перед парламентськими виборами, які будуть через 15 місяців – які відносини будуть між президентом, урядом і парламентом”, – заявив Яценюк.

Зокрема, йдеться про визначення у тексті Основного закону курса на членство України в ЄС та НАТО, зменшення кількості народних депутатів до 300 з 450 та неможливість обиратися у народні депутати особам, які мають іноземне громадянство.

Серед пропозицій – можливість для членів уряду залишатися народними депутатами та зміни до процедури голосування  у парламенті, зокрема дозвіл на ухвалення рішень більшістю від присутніх на пленарному засіданні.

“Ми пропонуємо надати можливість затримання і взяття під варту народного депутата без згоди Верховної Ради під час або одразу після скоєння ним тяжкого чи особливо тяжкого злочину… Водночас пропонуємо прописати позбавлення мандату у випадку неособистого голосування нардепа та позбавляти статусу народного депутата у разі невідвідування пленарних засідань сукупно більше 30 днів протягом сесії без поважних причин”, – зазначив Яценюк.

Також, за словами Яценюка, пропонується запровадити нове поняття – “конституційні закони України”.

“Конституційними мають бути ключові закони для розвитку держави – закони про Кабмін, судоустрій, президента; Виборчий кодекс; про основи зовнішньої політики; закон про мову. Вони ухвалюватимуться не більшістю від присутніх, а більшістю від конституційного складу ВР”, – зазначив лідер НФ.

Яценюк додав, що є “прихильником парламентсько-президентської республіки, де президент обирається на загальнонаціональних прямих виборах”.

“У президента залишається вся вертикаль призначень у ЗСУ, він вносить до парламенту кандидатуру голови СБУ, призначає керівника Служби зовнішньої розвідки … Верховна Рада збереже функцію парламентського контролю за СБУ. Президент очолює РНБО, у нього залишається право оголошення воєнного стану, з подальшим схваленням Верховною Радою”, – зазначив Яценюк.

Він додав, що право вето президента “треба чітко унормувати виключним переліком підстав ветування, визначених Конституцією”.

“Президент не повинен втручатися у діяльність органів виконавчої влади та незалежних регуляторів. Зокрема, у вибори. Члени ЦВК призначаються Верховною Радою за поданнями депутатських фракцій, внесеними головою ВР, а не президентом. Парламент призначатиме членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Кандидатуру на голову Нацбанку вноситиме до парламенту Кабмін, а не президент, усі члени Ради НБУ обиратимуться парламентом”, – заявив лідер НФ.

“Врегульовуємо також процедуру імпічменту президента. Вона може бути розпочата у випадку вчинення державної зради, іншого злочину, а також в разі набуття громадянства іншої держави, чи умисного порушення Конституції. У Конституції прописуємо спеціальну слідчу комісію для імпічменту”, – додав Яценюк.

За його словами, у президента залишаються ті самі повноваження для розпуску парламенту, що й зараз.

“За винятком одного: право розпустити у разі, якщо протягом 60 днів не сформовано Кабмін, замінюється на право розпуску в разі непризначення нового прем’єр-міністра”, – зазначив він.

Щодо формування Кабінету міністрів, за пропозиціями лідера НФ, подання до ВР на призначення глави уряду вносить президент, проте кандидатуру визначає коаліція.

“Усі члени уряду призначаються прем’єр-міністром за погодженням з коаліцією. Навіть в умовах війни президенту не потрібний свій міністр оборони: міністром має бути цивільна особа. Уся генеральська вертикаль залишається у президента. Вертикаль забезпечення армії – Міноборони – буде в уряду”, – додав Яценюк.

При цьому пропонується, щоб кандидатуру генпрокурора вносив не президент, а Кабінет міністрів.

Члени уряду призначатимуться і звільнятимуться главою уряду одноосібно, за погодженням з коаліцією депутатських фракцій.

“Прем’єр-міністр має право звільнити члена уряду без процедури голосування в парламенті, але з одночасним оголошенням нової кандидатури на цю посаду. Коаліція – погоджує призначення чи звільнення міністрів прем’єром. Подібний механізм пропонується і для звільнення самого прем’єр-міністра: одночасно із звільненням прем’єра, коаліція у ВР визначає кандидатуру нового глави уряду”, – підсумував Яценюк.

Нагадаємо, на з’їзді партії  “Народний фронт”, що відбувся восени 2017 року,  Яценюк заявив, що НФ має намір брати участь в президентських і парламентських виборах 2019 року.

Про необхідність розробки і ухвалення на референдумі нової КонституціїУкраїни також заявила лідер ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко.