Які європейські країни можуть стати жертвою російської агресії?  Про це у публікації « Хочеш миру – готуй парабелум» (видання «День») розмірковує Ілля Федосєєв. На його думку, європейці поступово починають усвідомлювати небезпеку, що виходить від РФ.

Ілля Федосєєв зазначає, що « європейці, які цінують комфортне і спокійне життя (а цінує таке життя практично кожен, кому воно доступне), починають розуміти справедливість давньої істини: хочеш миру – готуйся до війни. На жаль, перед очима у них занадто яскравий повчальний приклад: Україна двадцять років налаштовувалася на мир – і в результаті отримала війну. Німці, іспанці, французи та їхні сусіди по континенту вирішили, ймовірно, не повторювати наших помилок».

Констатуючи, що НАТО планує довести загальну чисельність своїх сил швидкого реагування у Європі до 50 тисяч осіб, він нагадує, що чисельність збройних сил РФ встановлюється –  1 902 758 осіб, із них 1 013 628 військовослужбовців (округляючи – мільйон). «З цього мільйона далеко не всіх можна хоч завтра посилати в бій, а з тих, кого можна, частина зайнята в інших місцях. Але навіть якщо Росія використає проти якоїсь країни НАТО кожного десятого наявного солдата і офіцера – у неї вже буде дворазова чисельна перевага», – наголошує аналітик.

Відтак він розмірковує, проти кого цю  збройну потугу РФ  може  використати. «Британія, Італія, Іспанія та Португалія, мабуть, можуть поки спати спокійно. На найбільшу небезпеку наражаються ті члени НАТО, які безпосередньо межують із РФ: Норвегія (втім, і для скандинавського королівства загроза невелика: вторгнутися в нього Росія могла б тільки дуже вузьким фронтом і на мало кому потрібний північ країни), Естонія і Латвія», – підкреслює експерт.  А після цього висловлює припущення, що Росія може використати Білорусь як плацдарм для атаки на Європу.

«З території своєї західної сусідки РФ може завдати удару по ще двох членах НАТО: Литві та Польщі. Гіпотетичний фронт (нагадую, що тут вся розмова поки що гіпотетична) розширюється. Крім того, фактичний контроль над Кримом відкриває можливість загрожувати Туреччині, відносини Росії з якою в останні роки важко назвати теплими. Однак, судячи з усього, у проекті створення сил швидкого реагування ця держава не фігурує – там ідеться тільки про європейські країни», – пише Федосєєв.

А після цього, запитавши, «чи достатньо буде 50 тисяч осіб, щоб прикрити їх усіх і вчасно відбити агресію в потрібному місці», відповідає: «Повної впевненості немає».