Захід наївно розраховує, що російську агресію можна зупинити самими лише санкціями, резолюціями ООН та рішеннями міжнародних судів. Так вважає  Олег Бєлоколос, директор департаменту міжнародних двосторонніх відносин БФ «Майдан закордонних справ». Про це він пише в аналітичній статті «Чому «умиротворення» не зупиняє агресора», опублікованій УНІАНом.

Бєлоколос нагадує, що  «саме жахливими людськими втратами Першої світової пояснюється хвиля післявоєнного пацифізму і переважна підтримка населенням Європи політики «умиротворення» тогочасних агресорів – Німеччини, Італії, Японії». А відтак констатує, що «класичною в історії дипломатії «умиротворення» вважається Мюнхенська змова 1938 року, коли Англія, Франція, Італія і Німеччина разом знищили єдину демократичну на той час східноєвропейську державу – Чехословаччину. При цьому, тогочасні «миротворці» настійливо переконували Прагу, що мала потужну військову промисловість і доволі боєздатну армію, не чинити опору нападнику, бо це «може спричинити загальноєвропейську війну». До речі,  підкреслює він, «саме тоді «епідемія умиротворення» вперше торкнулася долі України, адже за змовою нацистської Німеччини та Угорщини, сучасне Закарпаття, що тоді на правах автономії входило до складу Чехословаччини, було свавільно й усупереч волі народу передано під управління Будапешту».

Аналітик, роздумуючи про сьогодення, зазначає, що багато хто у світі не хоче помічати реанімації «умиротворення», оскільки «хтось відверто боїться непередбачуваної ядерної Росії, хтось пасивно спостерігає, егоїстично турбуючись лише про свої статки та сподіваючись на якийсь компроміс».

Тим часом, переконаний Бєлоколос, «маховик наступного глобального конфлікту вже фактично запущений: його можна побачити і в агресивних діях Росії, і в її спробах втручання у внутрішні справи країн на пострадянському просторі, і у все вищих темпах загальносвітової гонки озброєнь, і у зростанні градусу напруги на Близькому Сході та в Азії, і навіть у будівництві «Північного потоку-2».