Про ключові політичні проблеми в Україніроздумує Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти. Про це йдеться у його публікації  «Це потрібно тільки Путіну: українська влада ходить по лезу» на сайті видання «Апостроф».  

За версією Солонтая, «країна фактично перебуває в стані постійних перемовин. Свого часу Петро Порошенко остудив запал, пригрозивши достроковими парламентськими перегонами. У відповідь на це перемовники з його оточення, які думають про те, куди бігти з корабля, що тоне, на певний час припинили переговори. Аналогічна ситуація з партнерами з  «Народного фронту», які теж розуміють, що треба шукати нового союзника, бо завтра влада змінюватиметься».

Він переконаний, що в травні  «дострокове  «свято демократії» стане неможливим, тож всі політичні перемовини знову активізуються, зокрема лінії Гройсмана, Парубія, Авакова, Турчинова. Що стосується оточення Порошенка, то це лінія Кличка, Кононенка, Ковальчука. Відбуваються перемовини за лінією політичних проектів ( «Наш край», «За життя») та з точки зору фігур. Але найбільші переговори ще попереду – йдеться про олігархів, які сьогодні співпрацюють з владою й добре на цьому заробляють. Очікуємо ставок Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, тобто тих, хто контролює телеканали. Найцікавіше попереду».

Експерт припускає, що  «можливі коаліції й альянси, які можуть переформатувати існуюче поле, тому найбільші гравці й вичікують остаточного меню, щоб зрозуміти, як розкласти яйця у всі кошики так, щоб бути в дамках за будь-якого розкладу сил. На жаль, олігархія за ці роки нікуди не зникла, а, можливо, навіть стала сильнішою. Олігархічне телебачення, політичні структури й парламент робитимуть свій вибір. Звісно, це відбуватиметься не на ток-шоу в студіях телеканалів, не тільки на женевських озерах чи під Києвом. Вони вестимуть серйозні переговори і на міжнародних майданчиках, домовляючись про власні інтереси».

Солонтай зазначає, що  ситуація Україні специфічна, оскільки «є величезний суспільний запит на нові обличчя, але нових кандидатів у президенти поки що немає…Ми вже це проходили. У 2010 році вперше на той час балотувалися в президенти Арсеній Яценюк, Сергій Тігіпко, Олег Тягнибок, Анатолій Гриценко…Щось схоже чекає на нас і в 2019 році».

Аналітик переконаний також, що, «чим ближче до виборів, тим більш непрацездатним стає парламент. Якщо відняти місяці президентської кампанії, яка має розпочатися з формування округів та інфраструктури виборів, то можна сказати, що до волевиявлення лишається півроку. А легітимної Центральної виборчої комісії, якій би довіряли усі суб’єкти, немає.Влада дуже ризикує бути звинуваченою у небажанні провести чесні вибори».  Він попереджає, що  «провокування у суспільстві сприйняття виборів як нечесних – це крок до нового Майдану, повстання, революції та чого завгодно, вірменського чи українського сценарію. А це точно не потрібно нікому. Крім Путіна».