Міжурядова польсько-українська комісія з історичних питань проведе чергову зустріч найближчим часом.Про це, за інформацією «Польського радіо»  заявив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар. Він уточнив і назву волинського села, де поляки планують  провести ексгумацію.

Боднар підкреслив, що проблеми історичних пам’ятників, ексгумації жертв, а також питання, пов’язані з внесенням змін до польського Закону про Інститут національної пам’яті, стануть темами зустрічі.

У Варшаві вимагають дозволу на ексгумацію жертв і будівництво меморіалів на місцях загибелі поляків, зокрема, польських солдатів, загиблих на території сучасної України в 1939 році, а також легіонерів, похованих в районі села Костюхнівка Волинської області.

Як відомо, Інститут національної пам’яті України ініціював мораторій на ексгумацію поляків в Україні у відповідь на вандалізм щодо українських пам’ятників на території Польщі, зокрема, на кладовищі у Грушовичах під Перемишлем.

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив, що Україна зможе дозволити ексгумацію останків польських жертв тоді, коли польська сторона надасть своє бачення легалізації українських пам’ятників у Польщі.Україна звернулася до Польщі з пропозицією відновлення співпраці між інститутами нацпам’яті, міністерствами культури та міжнародними комісіями, котрі займаються історичними питаннями.

«ВП» нагадує, що бої  під Костюхнівкою(нині Маневицький район Волинської області) вважається найбільшою польською битвою Першої світової війни.Тут 4–6 липня 1916 р. три бригади польських легіонерів, разом близько 5,5 тис. воїнів, прикривали відступ австро-угорських військ під час так званого Брусиловського прориву. Найтяжчі бої провадила І бригада легіонерів під командуванням Юзефа Пілсудського. Тоді тут загинуло близько 2000 воїнів. Кривава битва тривала три дні і, попри те, що вона закінчилася фактично перемогою російського війська, її результати стали важливим стратегічним успіхом для австро-угорської армії. Вдалося запобігти прориву росіян та оточенню значної частини військ і перебудувати оборону. Проте ще більше значення ця битва мала для Польщі. Побачивши героїзм і вміння поляків воювати та бажаючи заохотити їх до подальшої боротьби проти Росії, 5 листопада 1916 р. імператор Австрії Франц Йосиф І та кайзер Німеччини Вільгельм ІІ видали акт, який провістив майбутню незалежність Польщі.