Соціологія – інструмент політтехнологій. На цьому наголошує народний депутат Вікторія  Сюмар у своїй публікації на сайті  «Лівого берега». На її переконання, за рік до виборів ця технологія активно нав’язується заради забезпечення  «психологічної переваги»  та «закріплення лідерства» за відсутності реально змістовної кампанії.

Вікторія Сюмар зазначає, що майбутні президентські вибори (якщо зважати на рейтинги КМІСу) – « це унікальна кампанія, в якій немає лідера, а є велика кількість учасників, що можуть претендувати на вихід до другого туру. Бо різниця в 1,7% між Тимошенко і Гриценко – це не лідерство…Це унікальна кампанія, оскільки менше ніж за рік до виборів більше 40% українців взагалі не визначилися. Що засвідчує дві речі: ситуація може різко змінитися на користь кандидата, який вдало проведе кампанію; та величезний запит на нових політиків (звідси стрімкий ріст Вакарчука та Зеленського)».

За версією народного депутата,  «достатньо розіграти ситуацію – «не допусти 2010 року, не дай своєму розчаруванню призвести до війни» – і настрої виборців будуть зовсім відмінними від сьогоднішних, коли такої загрози не відчувається. І взагалі – ну немає сьогодні двох визначених лідерів перегонів, як це наприклад було в 2010. Тому про другий тур говорити явно зарано».  Вона наголошує: «Результати виборів сьогодні будуть прямо залежати від вдало проведеної кампанії і спроможності мобілізувати свого виборця».

Сюмар прогнозує, що «соціологічні війни» будуть одним з елементів кампаній кандидатів, але далеко не визначальним, оскільки виборець хоче а)нових підходів, б)конкретних програмних тез, в)спроможності забезпечити результат, тобто довіри щодо спроможності виконати обіцянки».

На її думку, «ключові запити на сьогодні – популізм, критика і формально «нові»…А масове коментування «соціологій» як визначений факт – проста, давня і банальна технологія».